noddeat

Ну от, вже ніби готовий проект законів, що скасує прописку (zameldowanie) в Польщі та замінить її на добровільну реєстрацію. Реєстрація полягатиме у повідомленні органам влади, де ти фактично мешкаєш, та не вимагатиме згоди власника помешкання чи документа, що підтверджує правну підставу для перебування. Додатково, проект закону передбачає можливість сквотерам зареєструватися у покинутому будинку, який вони самовільно зайняли (у Польщі це дозволено, якщо власник не висловив спротиву). І що найголовніше: за невиконання реєстрації жодна відповідальність не передбачатиметься.

Історія питання

Що таке прописка або, як її модно зараз називати, реєстрація, пояснювати не треба. Зупинюсь на особливостях прописки у Польщі порівняно з іншими постсовковими країнами.

Закон про прописку у Польщі не змінювався з 1974 року. Зокрема, там є такий цікавий пункт, що при перебуванні в іншому населеному пункті понад 3 дні, треба зареєструватися. При виїзді за кордон на понад 3 місяці теж треба виписатися, а після повернення — прописатися. За невиконання цього закону загрожує штраф від 50 до 500 злотих (залежно від настрою поліціянта). Для іноземців термін, коли треба прописатися, більший — місяць від в’їзду в Польщу або від отримання рішення про дозвіл на перебування. Однак насправді всем пох..й: усі мають постійну прописку там, де народилися, і ніхто не робить собі прописки тимчасової. Крім іноземців з-поза ЄС, яким нікуди від цього подітися.

Так само, як і в Україні, для прописки потрібна згода власника помешкання. Додатково, прописану особу проблематично легально виселити (треба довго судитися), тому переважна більшість власників квартир не прописує орендарів. Для поляків це не має значення, а іноземці не можуть не прописатися, бо їм не дадуть дозвіл на перебування без цього. Мені пощастило в цьому плані, бо інститут має гостьові кімнати, і прописує всіх іноземців там. При цьому, неможливо прописати на всі 4 роки, а тільки на той рік, протягом якого дійсний дозвіл на перебування (хоча здавалося б, яка різниця). Студентів в університетах прописують у гуртожитку, і це в принципі безгеморойна процедура: треба лише прийти з карткою мешканця гуртожитку в міську адміністрацію, та отримати довідку про тимчасову прописку. Як вирішують цю проблему ті, хто не живе в гуртожитку, я хз. Іще веселіше іноземцям, які хотять постійно залишитися в Польщі. Щоб отримати дозвіл на постійне перебування, треба мати постійну прописку. По суті, це означає, що треба мати свою квартиру, бо, як ви розумієте, в чужій вас ніхто не зареєструє, хіба що знайдете дуже хорошого друга.

Оплата комунальних рахунків, в принципі, на прописку не зав’язана. У Польщі немає ЖЕК-ів, а є лише «помешкальні спільноти» — щось типу наших ОВББ. Залежно від будинку, частина послуг прив’язана до лічильникаа (електроенергія, газ), і їх власник оплачує сам, а друга частина — це т. зв. «чинш», який власник платить спільноті залежно від кількості осіб, що мешкають. Як правило, власник сам повідомляє, скільки народу в нього живе, а якщо не повідомляє, то чинш розраховується з огляду на кількість прописаних осіб. До чиншу зазвичай входить прибирання та ремонт будинку, опалення та вивезення сміття.

Отже, прописка у Польщі буває постійна і тимчасова. Постійна вдруковується намертво в посвідчення громадянина (типу як пластиковий національний паспорт), права та техпаспорт на автомобіль. Якщо ви продали квартиру та переїхали в нову, ви змінюєте постійну прописку, а тому маєте замінити всі ці документи, що коштує грошей. В Україні такого геморрою немає: в правах адреса відсутня, а в паспорт просто ставляться два нові штампи. Власне, у 2011 році планується у зв’язку зі скасування прописки випуск нових посвідчень, на цей раз без адреси.

Тимчасова прописка — це просто довідка з міської адміністрації, що ви прописані там-то і там-то, на такий-то період. Після завершення тимчасової прописки виписуватися не треба, на відміну від України.

Крім того, у Польщі існує загальнодержавна система ідентифікації особи — база даних PESEL. Номер PESEL видається кожному поляку після народження, а іноземцю — після першої прописки. PESEL вписується у дозвіл на перебування, посвідчення особи та в довідку про прописку. Доступ до бази даних мають міська адміністрація, поліція та армія — для загрібання молодих людей на службу. Номер PESEL не є ідентифікаційним кодом для податкової, на відміну від України, а відмовитись від нього неможливо. Для податкових радощів існує номер NIP, доступ до бази даних якого мають лише податкові адміністрації.

Таким чином, на відміну від України, для прописки/виписки молодим людям ходити в військкомат не треба: він сам до вас прийде, коли буде час. Схема закосу від армії така сама, як і в нас: прописатися у бабці в іншому кінці Польщі, яка буде мєнтам казати, що поняття не має, де ви. Загребти в польське військо можуть навіть до 50 років, так що не нарікайте, друзі, шо ви не в тій країні народилися. Польща, так само, як і Україна, хоче перейти на контрактну армію в районі 2010—2011 року.

Неконституційність прописки

Цікаво, що Конституційний суд України визнав прописку неконституційною у 2001 році. Після цього депутати прийняли новий закон «Про свободу пересування блаблабла», який перейменував прописку на реєстрацію, і... на цьому закінчилось. Ну хіба що деякі зовсім ідіотичні пункти з радянського закону про прописку було викинуто, але в цілому прописка лишилася пропискою, і вона є обов’язковою.

Конституційний трибунал РП визнав zameldowanie неконституційним у 2002 році. Проблема однак полягала в тому, що не можна отак просто перейменувати zameldowanie на rejestracja і робити вигляд, що прописки не існує. Надто багато законів зав’язані на місце прописки, тож пройшло трохи часу, і змінилося трохи урядів, перш, ніж з’явився перший проект необхідних законів. Якщо піде добре, то вже у кінці 2009 року прописку буде скасовано.

Bonus

У Великій Британії немає не тільки прописки, а й національних ID (хоча з їх антитерористичною параноєю поява є справою часу). Ось враження британця про цю процедуру:

«
Don’t ask what happens if you work during office hours, are ill in hospital or elderly. The concept of dealing with these matters by post or internet is about as remote as me flying into space with a london oyster card (електронний проїзний у Лондоні — прим.)
...

When you do your registration they will ask you lots of apparently random questions such as what your parent’s names are. I don’t know why. Maybe if you’re naughty they will send a note home to them.
»