Транслітерація чи переклад?
Jan. 27th, 2015 09:09 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
noddeatWayfindingkyiv, хоч і маю до нього претенції, поки шо робить найліпші мапи метрополітену за всю історію його існування. Я навіть насрав там прохання не використовувати знак гривні, хтозна, може прислухаються.
Зараз там висить пост якогось пана, що знову починає стару пісню на тему, шо не можна писати vulytsia чи ploscha, бо іноземець не зрозуміє. І посилається на досвід Сеула, де йому зручно було орієнтуватися, а також на Францію та Іспанію, де він не був.
Спробував уявити, як у Франції хтось на повному серйозі каже, шо не можна писати Rue de la Gare, бо іноземець не зрозуміє, треба писати Railway Station Street. Все віддав би, шоб побачити обличчя француза, якому це сказати (може, самому спробувати потролити?)
Отже, в країнах, де використовується латинська абетка, ніколи ніяк не локалізують назви вулиць і ніколи не перекладають слово «вулиця» чи «майдан». Перекладають лише з політичних міркувань заради мовних меншин. Так, усі вулиці в Брюселі мають таблички нідерландською і французькою, там вулиці повністю перекладені. Якщо назва вулиці звучить у обох мовах ідентично, то пишуть Rue Назвавулиці Straat, тобто слово «вулиця» перекладають.
Я ще не зустрічав людину, яка б погубилася від відсутності перекладу слова «вулиця». Бо (сюрпрайз-сюрпрайз) воно якось візуально видно, ти на вулиці знаходишся чи на майдані. Якщо турист не знає, шо означають слова Platz, Rue, Calle чи Via, він буде сприймати їх як частину назви вулиці, от і все. А так для орієнтування йому головне, шоб була зрозуміла абетка. Тоді він зможе орієнтуватися, навіть якщо назви вулиць складено за допомогою генератора паролів, а для орієнтування абсолютно непотрібно знати, це вулиця, площа, провулок чи ше шось — це просто така традиція, вживати ці назви. А могло б бути E5 B4, і все. З часом я вам розповім про місто, де саме так і є :)
Відповідь на питання у заголовку лежить, таким чином, не у сфері зручності орієнтування, а суто у сфері естетики. Немає жодної причини уніфіковувати і так вже уніфіковані мегаполіси та без потреби перекладати власні назви на англійську. Не тільки це не дасть ніякої додаткової зручності іноземцю, а й позбавить туристів із слов’янських країн можливості читати та впізнавати окремі слова із загалом незрозумілого тексту. А знаєте, який це кайф? От вперше відвідав Нідерланди та Бельгію після ґрунтовного вивчення німецької мови і зацінив це.
Утім, я прогнозую запеклу війну за право писати vulytsia. Не факт, шо цю війну буде виграно, але спробувати треба.
Зараз там висить пост якогось пана, що знову починає стару пісню на тему, шо не можна писати vulytsia чи ploscha, бо іноземець не зрозуміє. І посилається на досвід Сеула, де йому зручно було орієнтуватися, а також на Францію та Іспанію, де він не був.
Спробував уявити, як у Франції хтось на повному серйозі каже, шо не можна писати Rue de la Gare, бо іноземець не зрозуміє, треба писати Railway Station Street. Все віддав би, шоб побачити обличчя француза, якому це сказати (може, самому спробувати потролити?)
Отже, в країнах, де використовується латинська абетка, ніколи ніяк не локалізують назви вулиць і ніколи не перекладають слово «вулиця» чи «майдан». Перекладають лише з політичних міркувань заради мовних меншин. Так, усі вулиці в Брюселі мають таблички нідерландською і французькою, там вулиці повністю перекладені. Якщо назва вулиці звучить у обох мовах ідентично, то пишуть Rue Назвавулиці Straat, тобто слово «вулиця» перекладають.
Я ще не зустрічав людину, яка б погубилася від відсутності перекладу слова «вулиця». Бо (сюрпрайз-сюрпрайз) воно якось візуально видно, ти на вулиці знаходишся чи на майдані. Якщо турист не знає, шо означають слова Platz, Rue, Calle чи Via, він буде сприймати їх як частину назви вулиці, от і все. А так для орієнтування йому головне, шоб була зрозуміла абетка. Тоді він зможе орієнтуватися, навіть якщо назви вулиць складено за допомогою генератора паролів, а для орієнтування абсолютно непотрібно знати, це вулиця, площа, провулок чи ше шось — це просто така традиція, вживати ці назви. А могло б бути E5 B4, і все. З часом я вам розповім про місто, де саме так і є :)
Відповідь на питання у заголовку лежить, таким чином, не у сфері зручності орієнтування, а суто у сфері естетики. Немає жодної причини уніфіковувати і так вже уніфіковані мегаполіси та без потреби перекладати власні назви на англійську. Не тільки це не дасть ніякої додаткової зручності іноземцю, а й позбавить туристів із слов’янських країн можливості читати та впізнавати окремі слова із загалом незрозумілого тексту. А знаєте, який це кайф? От вперше відвідав Нідерланди та Бельгію після ґрунтовного вивчення німецької мови і зацінив це.
Утім, я прогнозую запеклу війну за право писати vulytsia. Не факт, шо цю війну буде виграно, але спробувати треба.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-01-27 09:17 am (UTC)no subject
Date: 2015-01-27 12:45 pm (UTC)щодо вулиці і проспекту — вони ж у різних районах, це зустрічається не так і рідко. У мене в місті три вулиці Ваґнера, дві з яких знаходяться у одному районі (центрі) дуже поруч (власне друга вулиці — імені жінки Ваґнера, тому поруч). Отут переплутати дуже легко.
Це теж аргумент за vul. і prosp, бо слів av. та St. таксист може і не знати, наприклад.