Мюнхен дякує
Sep. 30th, 2014 12:12 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
noddeatЦей плакатик висить вже рік на головному вокзалі, а побачив я його тепер лиш:
Тут зображена класична турецька філіжанка з міцним чорним чаєм і традиційний німецький прецель (в Баварії — »бреце«, в Німеччині »брецель«, в українську мову потрапила австрійська вимова «прецель»). Реальність виглядає трохи інакше: більше чаю німці пити не стали, тому насправді на плакаті має бути зображений кебаб і баварський літровий келих пива. Кебаб, до речі, був винайдений у Берліні і сам у собі є турецько-німецькою стравою: в самій Туреччині це друга страва, яка хавається з тарілки, фастфудний варіант у лаваші з овочами там невідомий.
50 років тому, 30 жовтня 1961 року була підписана угода між Німеччиною та Туреччиною, згідно з якою турецькі працівники могли працювати в Німеччині. Через 40 років після цього німецький термін «гістьовий працівник» (Gastarbeiter) якимось чином потрапить до лексикону росіян і набуде зневажливого відтінку.
На початку використовувався принцип ротації: термін контракту обмежувався двома роками, сім’ю з собою не можна було привозити, через два роки працівник мав їхати додому, а замість нього шукали когось нового.
У 1973 році почалася нафтова криза, і федеральний уряд припинив дію угоди. На той час у країні лишалося близько 750 тисяч турецьких громадян, яким запропонували вибір: поїхати назад або лишитися. Зрозуміло, шо більшість із них обрали друге.
В 70-х роках почалася друга хвиля міграції, на цей раз дружин, це збільшило кількість до майже 2-х мільйонів. Станом на сьогодні в Німеччині мешкає близько 2,9 млн людей з турецькими коренями, в цю цифру входять німецькі громадяни-нащадки гістьових працівників 60-х років, а також турецькі громадяни, це робить турецьку діаспору найбільшою серед 6-мільйонів іноземців та німців з міграційним фоном.
Клімат у країні суттєво змінився: якщо раніше до турецьких працівників ставилися холодно, то зараз це є невід’ємною частиною країни (хоча, напевно, зарано дивитися на це через рожеві окуляри). Серед усіх політичних партій найбільше осіб турецького походження є, шо цікаво, у партії зелених, один з двох керівників якої — це Джем Ьоздемір (Cem Özdemir) із Бонна, що належить до другого покоління міграції.
Тут зображена класична турецька філіжанка з міцним чорним чаєм і традиційний німецький прецель (в Баварії — »бреце«, в Німеччині »брецель«, в українську мову потрапила австрійська вимова «прецель»). Реальність виглядає трохи інакше: більше чаю німці пити не стали, тому насправді на плакаті має бути зображений кебаб і баварський літровий келих пива. Кебаб, до речі, був винайдений у Берліні і сам у собі є турецько-німецькою стравою: в самій Туреччині це друга страва, яка хавається з тарілки, фастфудний варіант у лаваші з овочами там невідомий.
50 років тому, 30 жовтня 1961 року була підписана угода між Німеччиною та Туреччиною, згідно з якою турецькі працівники могли працювати в Німеччині. Через 40 років після цього німецький термін «гістьовий працівник» (Gastarbeiter) якимось чином потрапить до лексикону росіян і набуде зневажливого відтінку.
На початку використовувався принцип ротації: термін контракту обмежувався двома роками, сім’ю з собою не можна було привозити, через два роки працівник мав їхати додому, а замість нього шукали когось нового.
У 1973 році почалася нафтова криза, і федеральний уряд припинив дію угоди. На той час у країні лишалося близько 750 тисяч турецьких громадян, яким запропонували вибір: поїхати назад або лишитися. Зрозуміло, шо більшість із них обрали друге.
В 70-х роках почалася друга хвиля міграції, на цей раз дружин, це збільшило кількість до майже 2-х мільйонів. Станом на сьогодні в Німеччині мешкає близько 2,9 млн людей з турецькими коренями, в цю цифру входять німецькі громадяни-нащадки гістьових працівників 60-х років, а також турецькі громадяни, це робить турецьку діаспору найбільшою серед 6-мільйонів іноземців та німців з міграційним фоном.
Клімат у країні суттєво змінився: якщо раніше до турецьких працівників ставилися холодно, то зараз це є невід’ємною частиною країни (хоча, напевно, зарано дивитися на це через рожеві окуляри). Серед усіх політичних партій найбільше осіб турецького походження є, шо цікаво, у партії зелених, один з двох керівників якої — це Джем Ьоздемір (Cem Özdemir) із Бонна, що належить до другого покоління міграції.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Re: близько 1,7 млн людей
Date: 2014-09-30 12:32 pm (UTC)Re: близько 1,7 млн людей
Date: 2014-09-30 03:00 pm (UTC)Чи Ви вважаєте, що турків дійсно в Бундесі лише 1.7 млн.?
Re: близько 1,7 млн людей
Date: 2014-09-30 03:27 pm (UTC)це не Америка і не Італія, в Німеччині доволі складно жити нелегально довгий час. Для цього треба мати багато грошей, але тоді ж можна жити легально. Тому за оцінками 100-200 тисяч є таких людей, це усі національності.
>Чи Ви вважаєте, що турків дійсно в Бундесі лише 1.7 млн.?
Серед Statistisches Bundesamt і невідомої людини з інтернету я довіряю першому, звісно. А як інакше?