noddeat

Ненька Україна зустріла мене привітним митником, що цікавився, українець я чи ні, і чи часом під матрасом не везу бодай-чого забороненого. Забороненого у мене не виявилось, так само й у моїх сусідів у купе (чи то пак СВ, і тут сумнозвісна PKP постаралася з кривим дизайном), але на диво, дядька-митника це не засмутило. Лише на українському кордоні я зрозумів, що мій сусіда (один з двох) не поляк, а росіянин, однак решту дороги до Києва (зрідка) спілкувалися польською. Вже тиждень я знову мешкаю в державі, у якій такий самий розгардіяш, який був до мого від"їзду. Чомусь у Кракові мені здавалося, що в Україні життя не гірше, а часами й краще, тільки наука поки що зле фінансується. Однак тепер мені здається, що це не так. Добре там, де нас нема? Ця формула кожного українця переслідує мене, де б я не був, хоча я був лише в країнах ЄС, й ніколи не перетнув східнього кордону України. Втім, там на мене не чекають.

Але повернуся до нещодавньої поїздки до славного міста Ліона. Першою перепоною виявився сам факт необхідності отримання шенґенської візи. На щастя, з 1 січня Польща входить в Шенґен і мені більше не треба буде робити подібних віз. Однак, у Амбассад де Фганс е Польонє (Ambassade de France en Pologne) працює чудова тітонька, яка ставиться до людей по людськи (тавтологія?) і з розумінням, чого не скажеш про фашистські амбасади країн ЄС в Україні (а як ще назвати той факт, що кожен українець трактується як нелегал, що тільки й мріє мити туалети в паризьких макдональдсах і мешкати в бараках, без можливості поїхати додому та жодних прав. І ти маєш довести протилежне, презумпції невинності нема.) Тішуся, що наша влада почала на це реагувати, коли вони (посольства ЄС) в кінець знахабніли:
http://korespondent.net/main/78633 . На моє нещастя, я аж ніяк не можу відмовитись від поїздок цими країнами.

Утім, всередині цих країн панує демократія і злагода.

Отже, що цікавого у Франції?
- Всі говорять французькою - негри, араби, китайці, всі. Деякі нац-поц-сили поширюють брехливу інфу про "проблеми" іноземців у Європі, переживаючи, що не дай Бог Україна теж буде переважно мусульманською. Хоча в Ліоні арабів я майже не бачив - в основному негри і білі там живуть, як і в Штатах. Ну і стане Україна мусульманською, ну будуть вишиванки купувати негри - мені якось пофіг. Кому не пофіг - вперед п"ять дітей у кожній родини.
- Не люблять (саме не люблять) розмовляти англійською. Лише після переконання, що я таки дійсно на франсе не парлєкаю, вони визнавали, що a little bit (суки!) спікають по інґлішу. Втім, я їх розумію. Схожа проблема щодо Ukrainian vs Russian. Тільки ж у них немає домінування англійської в країні, тому мій епітет у дужках є доречним.
- П"ють переважно кисле сухе вино. Не знаю, напевно, французькі вина поціновують у нас ті, хто вважає, що французьке вино - це круто. Я як любитель всього солоденького закарпатське напівсолодке поціновую більше, ніж їхні компоти типу шардоне, совіньйон тощо.
- Ніде нема поліції, навіть на масових заходах. Втім, мені сказали, що це не означає, що її нема - як тільки якесь заворущення, копи з"являються вмить. Мдя, нам ніколи не навчитися так працювати.

Зец іт, у всьому іншому - Європа як Європа, нічого особливого. А! Бачив одного ранку біля станції "Ампер. Віктор Гюґо" бомжів, які п"яними голосами щось голосно обговорювали...російською мовою. Звідки вони взялися в Ліоні?

Андре-Марі Ампер, відомий аФФтар закону імені його ж, станція метро "Ампер" навпроти цього пам"ятника:

Цей пам"ятник знаходиться на вулиці Віктора Гюґо, одна з "найцентральніших" і найгарніших, є пішохідною. На цій вулиці я й мешкав у готелі:

Панорама міста Ліона, через нього проходять дві річки - Рон і Саон (позначено на фото, клікніть), які потім зливаються в одну (до того місця не дійшов - далеко). Також на панорамі видно шматок костьола, де я слухав орган, гарні будинки - переважно з таких і складається старе місто. Червоний квадратик з "мужиком на коні" - то площа Белькур - найбільший майдан Ліона. Мужик є ніким іншим, як королем Людовиком надцятим. Зараз майдан порожній, а от в святкові дні... Слід зазначити, що традиції бухати пиво на вулиці й кидати пляшки під ноги Європі чужі, тож їх "майдан" є досить чистим навіть у свята. Чому він червоний? Ай донт кнов, люблять французеги червоний асфальт напевно.

Центральна мегабазиліка у всій красі:

Ecole Normale Supérieure de Lyon, по нашому - Ліонська вища школа - один з корпусів, через який проходив шлях до місця моєї дислокації. Я не дуже розумів до цього часу різницю між ENS i université, але тепер розуміння є: ENS - це т зв "престижний університет" (типу як 5 рівень акредитації, який слід надати ще кільком вишам в Україні, зокрема, Могилянці), туди не беруть за результами випускних іспитів - треба складати складні екзамени. Всього у Франції чотири ENS - дві в Ліоні та дві в Парижі. Сорбонський універ, як не дивно, є простим (не престижним) універом, який не є ENS. А ось і фото: