Електронно-механічний замок
May. 31st, 2013 10:10 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Так сталося, шо усі місця, де я працював науково, знаходилися так чи інакше в дупі міста, була чи то Феофанія в Києві, Броновіце Мале у Кракові чи, останні два роки — офіс посеред кукурудзи і пшениці, що біля автобанового з’їзду Bayreuth Süd. Цікаво, шо сам офіс був адміністративно частиною міста Байройта, а кукурудза навколо нього — уже ні. Так от, ми переїхали, на університетський кампус, в центр міста, у щойнозбудований новий корпус, нарешті, я так задоволений, що в цьому реченні більше, ком, ніж їх вимагає правопис, от.
Так от, в старому офісі у мене був чіп для входу в будинок і православний механічний ключ для кімнати. Тут дали отаку хуйню з кнопочкою:

Це диво німецької інженерії має таку ж товщину, як моя Нокія, таке враження, що там цілий комп’ютер з лінуксом на борту. Посередині у нього кнопочку, яку треба натиснути на відстані приблизно 10-15 см від дверей. Ну, електронний замок, і шо, скажете ви? А от і ні, замок — ще одне диво німецької інженерії, і він механічний. Те, шо робить електроніка — це з’єднує або від’єднує ручку з замком. Ось так він виглядає:

По дефолту ручка не з’єднана з замком, її можна крутити в усі боки. І тільки після радіосигнала з транспондера (так називається ця хуйня) вона секунд на 10 з’єднується, і замок можна відчинити/зачинити. Так це працює:
Why so complicated? Because this is Germany, fuck you! Утім, я вже надрочився. Транспондер можна покласти в ту саму маленьку кишеню джинсів, призначення якої було для мене загадкою все життя:

Потім алгоритм такий: підходиш до дверей, натискаєш пальцем на джинси і швидко відчиняєш/зачиняєш двері. Як ви побачили з того відео, двері без ключа не відчиняються зсередини, бо (як сказали «адміни») в нас є вікно і телефон, можна в разі чого стрибнути з третього поверху. В технічній кімнаті, де знаходиться принтер і сервак, вікна немає, тому там поставили більш дорогий замок, який відчиняється зсередини без ключа.
Методом наукового тику виявилось, що транспондер відчиняє взагалі всі двері на кафедрі, утім це не баг, а фіча, ну і вхідні двері в корпус, звісно. В нас немає вахтерів чи якоїсь іншої охорони, тому в неробочий час/під час канікулів будинок просто зачиняється.
Так от, в старому офісі у мене був чіп для входу в будинок і православний механічний ключ для кімнати. Тут дали отаку хуйню з кнопочкою:
Це диво німецької інженерії має таку ж товщину, як моя Нокія, таке враження, що там цілий комп’ютер з лінуксом на борту. Посередині у нього кнопочку, яку треба натиснути на відстані приблизно 10-15 см від дверей. Ну, електронний замок, і шо, скажете ви? А от і ні, замок — ще одне диво німецької інженерії, і він механічний. Те, шо робить електроніка — це з’єднує або від’єднує ручку з замком. Ось так він виглядає:
По дефолту ручка не з’єднана з замком, її можна крутити в усі боки. І тільки після радіосигнала з транспондера (так називається ця хуйня) вона секунд на 10 з’єднується, і замок можна відчинити/зачинити. Так це працює:
Why so complicated? Because this is Germany, fuck you! Утім, я вже надрочився. Транспондер можна покласти в ту саму маленьку кишеню джинсів, призначення якої було для мене загадкою все життя:
Потім алгоритм такий: підходиш до дверей, натискаєш пальцем на джинси і швидко відчиняєш/зачиняєш двері. Як ви побачили з того відео, двері без ключа не відчиняються зсередини, бо (як сказали «адміни») в нас є вікно і телефон, можна в разі чого стрибнути з третього поверху. В технічній кімнаті, де знаходиться принтер і сервак, вікна немає, тому там поставили більш дорогий замок, який відчиняється зсередини без ключа.
Методом наукового тику виявилось, що транспондер відчиняє взагалі всі двері на кафедрі, утім це не баг, а фіча, ну і вхідні двері в корпус, звісно. В нас немає вахтерів чи якоїсь іншої охорони, тому в неробочий час/під час канікулів будинок просто зачиняється.
no subject
Date: 2013-05-31 02:56 pm (UTC)