noddeat

Пройшовся пішки з летовища у Меммінґені до залізничного вокзалу. Маршрут дуже простий, проходить через два містечка — Меммінґенберґ і, власне, Меммінґен. Іти 50 хвилин, тротуар є скрізь, але між летовищем і Меммінґенберґом знаходяться якісь казарми і всякі будинки для персоналу, там сніг і лід ніхто не прибирає. Утім, для людини, яка вміє читати українською, це не є аж такою проблемою :)

Чому цивільній людині може бути цікавий цей маршрут? Рейсовий автобус між летовищем і вокзалом їздить лише щогодини, і то не в будь-який час. Рано вранці та пізно ввечері він взагалі не їздить. Якщо вам треба в Мюнхен, Цюрих або Ульм, тоді немає нічого ліпшого, ніж шатл Allgäu AirportExpress, який довезе до центрів цих міст за 15 єврів (ціна в інтернеті, у водія 20). Його розклад збігається із розкладом літаків, в разі затримки рейсу вони чекають.

Однак, якщо тре їхати кудись далі на північ (Нюрнберґ чи Ауґсбурґ, наприклад), це вже не варіант, і тому тре дістатися до вокзалу. Для тих, хто хоче після 70-ти пересуватися на візку, є таксівки. Для тих, хто не хоче, і раджу розім’яти ноги після перельоту.

До колій ви підейдете з протилежного від вокзалу боку, але легко побачите один із залізних мостів, позначених на мапі тоненькою смужкою:

На вокзалі дуже дивна реклама курсів читання та писання для дорослих. В Німеччині ж начебто обов’язкова середня освіта та обов’язкові курси німецької для іноземців, які мешкають в країні постійно:

Виявляється, мова йдеться про функціональну неграмотність. За даними Федерального міністерства освіти та науки, принаймні 7.5 мільйонів німців віком від 18 до 64 років не вміють адекватно читати і писати (рівень грамотності, як у 5-7 річних дітей). У мене проблема з точністю до навпаки: я читати більш-менш вмію, в тому числі легко розпізнаю «дрібний шрифт» у всяких там контрактах і AGB, а от говорити і розуміти — на рівні 5-річної дитини.

На вокзалі я вже був колись, але не помітив дві цікаві деталі. Перша — це прекрасний телефон виклику швидкої. На телефоні чотири кнопки, над однєю з яких намальований червоний хрест:

Інструкція на телефоні пише: «Зніміть трубку, натисність бажану кнопку, чекайте за зв’язок». Цікаво, з ким мене з’єднають, якщо я натисну на одну з непідписаних кнопок?

Вихід на перони. Дойчебан забороняє залишати тут велосипеди:

Утім, в Німеччині на кожну заборону знаходиться можливість зробити це легально. В двох кроках — величезна комфортна стоянка для велосипедів:

Купа вільного місця і стояки, розраховані на всі типи роверів — таким може похваститися мало яке місто:

Більшість дизайнерів роверових стояків — гандони, які самі на ровері ніколи не їздили. А от дизайнери цих стояків знають, що ширина ровера визначається за кермом, а не колесом: