noddeat

Лінії метра у Барселоні позначаються літерою L, так само, як і лінії міської електрички. З мапи сполучень відрізнити метро від електрички неможливо (а це і добре).

Автомати є двох типів: мама і дочка. Автомат-мама приймає готівку і картки, а автомат-дочка — лише картки:

Метро турнікетне, турнікети бувають двох типів: фашистські й демократичні. На світлині — демократичний турнікет:

Фашистський турнікет — це знайома користувачам київського метра металева крутилка. Проходити її треба справа. Відбувається це так:
— вставляєш квиток, він, як і у Парижі, вилазить з іншого боку турнікета, ти проходиш — хуяк! — не пускає. Хуяк! Хуяк! — Шо за хуйня? Через хвилину доходить, що пройти треба ту крутилку, що справа. Ні, я був не один такий дебіл, бачив, як багато хто на це попадався. У демократичних турнікетах проходиш зліва, як і в усіх турнікетових метрополітенах світу (ну, принаймні Європи).

Окремим пунктом є доступність метра для осіб на візку та осіб літнього віку. Для них у фашистських турнікетах передбачені металеві двері, що в теорії має відчинити опікун, який пройшов через звичайний турнікет:

На практиці не всі люди ходять з опікунами, а тому мені одного разу довелося витягати валізу бабусі, яка застрягла у фашистському турнікеті. В демократичному турнікеті є спеціальна кнопочка, яка відчиняє спеціальний прохід. Як вона працює, не знаю, я лише бачив, як людина на візку з опікунами чекала на щось, натиснувши на кнопочку.

Про ліфти, що спускають тебе просто на платформу, не можна й мріяти. Словом, метро з турнікетами — однозначне зло.

Щоб життя не здавалося малиною, потяги не є низькопідлоговими, а тому на платформі присобачують підвищення для візка:

Навігація — однозначний плюс метра у Барселоні:

Всі лінії мають кольорове кодування:

У потягах лампочки показують маршрут руху:

Час, що лишився до прибуття потягів, показується в хвилинах і секундах (хоча показує на 15 секунд більше, ніж насправді):

І найприємніше — схема поточної лінії висить по всій станції поруч з її назвою:

А ще, одного разу я їду, а в потязі показує, що вихід у обидва боки. Як це, подумав я?

А отак, йоптить:

Такі ж триплатформові станції є й у міських електричок:

Чесно кажучи, я не маю гарного пояснення, навіщо робити саме так, а не просто одну широку платформу посередині, як у нових станціях у Києві.

Станція електрички відрізняється від станції метра логотипом: