Страх перед іноземними інвесторами є не тільки в країнах, що розвиваються, він є і в розвинених країнах: на днях Барак Обама заблокував продаж німецького напівпровідникового заводу Aixtron китайцям. Тобто, формально він заборонив продаж тільки американського філіалу фірми, але це є по суті накладенням вето на усю угоду.
В Німеччині страх, що прийдуть китайці і все скуплять, існує давно: федеральний уряд теж довго дрочив продаж китайському інвестору завод з виробництва роботів Kuka, але тут продаж було дозволено. У випадку Екстрона обґрунтуванням є можливість використовувати технологію з військовою метою, що є, на мою нефахову думку, хуйнею з урахуванням того, де виробляється більшість електроніки в світі, і хто має найбільше рідкоземельних металів. Справжня причина, схоже, надходження ери Трампа — спроби призупинити глобалізацію та остаточну міграцію усього виробництва за кордон (хоча зміна власника ніяк на це би не вплинула: якби Екстрон захотів переїхати в Китай, він би взяв і переїхав).
Іноземний інвестор розглядається як крадій технологій та робочих місць і загроза державному суверенітету, у той час як в реальності він просто вирішує заробити гроші, інвестуючи у живу економіку. Якби він цього не міг робити, ми б рано чи пізно зіштовхнулися з черговою світовою фінансовою кризою, що викликана, як я писав, браком грошей, тільки вже на глобальному рівні.
Зрозуміло, шо ці всі блокування угод лише трохи пригальмовують процеси, над якими не владні жодні уряди: кому що буде належати через 50 років, і яка залишиться функція національних урядів у глобальному світі, це буде дуже цікаво дізнатись. Хочеться вірити, що в антиутопії, коли все скупить одна Everything Group Ltd, ми жити не будемо. Чи будемо?
В Німеччині страх, що прийдуть китайці і все скуплять, існує давно: федеральний уряд теж довго дрочив продаж китайському інвестору завод з виробництва роботів Kuka, але тут продаж було дозволено. У випадку Екстрона обґрунтуванням є можливість використовувати технологію з військовою метою, що є, на мою нефахову думку, хуйнею з урахуванням того, де виробляється більшість електроніки в світі, і хто має найбільше рідкоземельних металів. Справжня причина, схоже, надходження ери Трампа — спроби призупинити глобалізацію та остаточну міграцію усього виробництва за кордон (хоча зміна власника ніяк на це би не вплинула: якби Екстрон захотів переїхати в Китай, він би взяв і переїхав).
Іноземний інвестор розглядається як крадій технологій та робочих місць і загроза державному суверенітету, у той час як в реальності він просто вирішує заробити гроші, інвестуючи у живу економіку. Якби він цього не міг робити, ми б рано чи пізно зіштовхнулися з черговою світовою фінансовою кризою, що викликана, як я писав, браком грошей, тільки вже на глобальному рівні.
Зрозуміло, шо ці всі блокування угод лише трохи пригальмовують процеси, над якими не владні жодні уряди: кому що буде належати через 50 років, і яка залишиться функція національних урядів у глобальному світі, це буде дуже цікаво дізнатись. Хочеться вірити, що в антиутопії, коли все скупить одна Everything Group Ltd, ми жити не будемо. Чи будемо?