Економіка по неділях: попит і пропозиція — декілька тез

Мені дико дратують «іксперти», що прочитали перші сторінки підручника «Економіка 101» і скрізь повторюють, що «ринкова ціна це результат попиту і пропозиції», відкидаючи будь-які спроби аналізу поза межами цієї релігії.

Річ у тім, шо це приблизно як заявити «дощ утворюється від конденсації водяної пари у повітрі»: тобто, ніби і правильна, але абсолютно безкорисна теза, що не дає нам відповіді на питання, яка завтра буде погода.

І якщо пропозиція — це доволі зрозуміла концепція — це технічні можливости збільшувати виробництво товару, де одні товари людство вміє виробляти у нескінченій кількості — стільки скільки треба і навіть місцями більше (срана криза перевиробництва), а інші — в обмеженій кількості, бо виробництво дуже високотехнологічне, або потребує обмежені ресурси; то попит — це загалом нетривіальна концепція.

Ясно, шо є базові речі, попит на які є однаковий скрізь — вода, електрика, паливо, їжа, одяг. Але є речі, де попит дико відрізняється залежно від країни. Часом ці різниці зумовлені кліматом (попит на кондиціонери, сонячні окуляри, морозиво, врешті решт), часом — кримінальною чи іншою ситуацією (попит на сейфи, паркани, сигналізацію, зброю), часом — традицією (попит на пляшки пива чи вугільний гриль).

Під час сонячного затемнення був величезний попит на спеціальну фольгу, через яку можна безпечно дивитися на сонце. Наступного дня ціна цієї фольги впала до нуля, тому виробник побоявся виробити з запасом, а ціну не підняв (хоча міг — попит дозволяв). Так на рівному місці виник у ринковій економіці дефіцит: уже за два тижні до затемнення фольгу не можна було знайти днем з вогнем, ніде. Хоча за підручником економіки ця ситуація є неможливою. Хаха.

Але часом є такі речі, попит на які дуже складно пояснити так просто. В одних країнах на них величезний попит, а у інших — ніхуя. Однією з таких речей є мультиварка: дико популярний дівайс у країнах СНД, але малопопулярний у, наприклад, Німеччині (та й загалом Західній Європі): тобто, дістати його можна, але за легкістю діставання мультиварка знаходиться приблизно на одному рівні із турецьким чайником для чорного чаю: він то продається, але треба знати, де.

Або міксер для збивання молока. Не знав про його існування до переїзду в Німеччину, хоча така банальна річ.

Або популярність механічної коробки та непопулярність автоматів у Європі. Вона базується звичці та стереотипах, що були правдою у ранніх автоматах, але вже не відповідають дійсності тепер (наприклад, різниця у споживанні палива, вона стала непомітною).

Усі ці речі не є проблемою малої пропозиції, є проблемою браку попиту. І, на жаль, Капітан Очевидність не може підказати, що це брак попиту викликає.