Про два громадянства у Німеччині
Apr. 20th, 2016 12:12 pmКолись я писав про те, шо мати два громадянства в Україні не заборонено, єдине, шо існує — це міфологія, яка підтримується рядом чиновників, а також саботаж у випадку, коли людина абсолютно легально набуває громадянства України та не відмовляється від попереднього громадянства. Я чув також про випадки відмови видачі нового паспорта канадійським українцям, бо «подвійне громадянство заборонене» (звісно, незаконно, але ж хто будете перелітати через океан і судитися?)
Тут я напишу, як виглядає заборона двох громадянств по-справжньому, без міфології та незаконних танців. Ну, як, без танців, не все так просто:
1. Мати два громадянства у Німеччині заборонено, але не всім;
2. Часто рішення про те, дозволити вам мати другий паспорт, ухвалює чиновник на місці. Оскаржити в суді немає можливості. Точніше, такі можливості дуже обмежені;
3. Оскільки законодавство ЄУ є вищим за німецьке, заборона на два паспорти не діє, якщо другий паспорт — теж країни ЄУ.
Люди, які мають абсолютне право на два громадянство це:
— ті, хто отримали його за правом народження (e.g. від батьків). Буквально нещодавно вони у 18 років мали обрати між німецьким та ненімецьким громадянством (Optionsmodell), дехто забував про це і лишався без німецького громадянства автоматом. В результаті зради, шо виникла, це було скасовано;
— біженці (protected persons). Той, хто з’їбався від режиму Путіна чи Асада, вочевидь, не повинен у Путіна прохати позбавити його громадянства та чекати на підпис, який йому не дадуть, логічно, еге ж? Біженцями в Німеччині також вважають російських німців, зокрема тих, хто переїхав сюди ше за совку, це так звані «континґентні біженці», вони приїхали сюди на підставі свого німецького походження та не є біженцями у розумінні Женевської конвенції.
Крім того, є такі підстави отримати дозвіл зберегти своє громадянство під час натуралізації:
— якщо держава «систематично ухиляється від виконання свого обов’язку», себто ви не можете отримати так жадану довідку (а на це дається рік) протягом довгого часу від країни попереднього громадянства. Це той випадок, коли чим гірше чиновники працюють, тим вам вигідніше;
— якщо відмова від громадянства коштує забагато. Не пам’ятаю, скільки точно має бути (% від доходів), але останнє підвищення кошту відмови для громадян США до 2000 $ є деяким американцям вигідне, бо вони можуть зберегти свій синій паспорт на цій підставі;
— якщо це принесе «суттєві економічні проблеми». Попередній випадок, власне, це теж цього стосується, але тут йдеться про те, шо у вас або є якась економічна діяльність (бізнес/робота) у країні громадянства, якою ви як негромадянин не змогли б займатися, або у вас є нерухомість, яку ви втратите, якщо зміните громадянство. У країн, шо розвиваються, таких деталей є багато, тоді як у розвинених країнах негромадяни як правило урівняні в правах з громадянами;
— але громадяни розвинених країн зате можуть цим пунктом скористатися.
Питання, яке у вас виникає, нахуя це все? Так склалося історично. Плюс, німецькі чиновники вважають, шо якщо в людини громадянство якоїсь дикої країни, то краще, шоб вона їздила в цю дику країну як громадянин Німеччини, аби користуватися німецькою консульською протекцією. В цій логіці шось є, але достатньо просто людину попереджувати про те, які негативні наслідки несуть два громадянства.
Загалом, поточна ситуація не вважається у Німеччині чимось нормальним, йдуть запеклі срачі з цього приводу, тож лібералізацію законодавства можна очікувати якщо не при наступному уряді (2017), то через один (2021). Гімноїдам, шо будуть вам у срачах посилатися на Німеччину, треба про це нагадати.
Тут я напишу, як виглядає заборона двох громадянств по-справжньому, без міфології та незаконних танців. Ну, як, без танців, не все так просто:
1. Мати два громадянства у Німеччині заборонено, але не всім;
2. Часто рішення про те, дозволити вам мати другий паспорт, ухвалює чиновник на місці. Оскаржити в суді немає можливості. Точніше, такі можливості дуже обмежені;
3. Оскільки законодавство ЄУ є вищим за німецьке, заборона на два паспорти не діє, якщо другий паспорт — теж країни ЄУ.
Люди, які мають абсолютне право на два громадянство це:
— ті, хто отримали його за правом народження (e.g. від батьків). Буквально нещодавно вони у 18 років мали обрати між німецьким та ненімецьким громадянством (Optionsmodell), дехто забував про це і лишався без німецького громадянства автоматом. В результаті зради, шо виникла, це було скасовано;
— біженці (protected persons). Той, хто з’їбався від режиму Путіна чи Асада, вочевидь, не повинен у Путіна прохати позбавити його громадянства та чекати на підпис, який йому не дадуть, логічно, еге ж? Біженцями в Німеччині також вважають російських німців, зокрема тих, хто переїхав сюди ше за совку, це так звані «континґентні біженці», вони приїхали сюди на підставі свого німецького походження та не є біженцями у розумінні Женевської конвенції.
Крім того, є такі підстави отримати дозвіл зберегти своє громадянство під час натуралізації:
— якщо держава «систематично ухиляється від виконання свого обов’язку», себто ви не можете отримати так жадану довідку (а на це дається рік) протягом довгого часу від країни попереднього громадянства. Це той випадок, коли чим гірше чиновники працюють, тим вам вигідніше;
— якщо відмова від громадянства коштує забагато. Не пам’ятаю, скільки точно має бути (% від доходів), але останнє підвищення кошту відмови для громадян США до 2000 $ є деяким американцям вигідне, бо вони можуть зберегти свій синій паспорт на цій підставі;
— якщо це принесе «суттєві економічні проблеми». Попередній випадок, власне, це теж цього стосується, але тут йдеться про те, шо у вас або є якась економічна діяльність (бізнес/робота) у країні громадянства, якою ви як негромадянин не змогли б займатися, або у вас є нерухомість, яку ви втратите, якщо зміните громадянство. У країн, шо розвиваються, таких деталей є багато, тоді як у розвинених країнах негромадяни як правило урівняні в правах з громадянами;
— але громадяни розвинених країн зате можуть цим пунктом скористатися.
Питання, яке у вас виникає, нахуя це все? Так склалося історично. Плюс, німецькі чиновники вважають, шо якщо в людини громадянство якоїсь дикої країни, то краще, шоб вона їздила в цю дику країну як громадянин Німеччини, аби користуватися німецькою консульською протекцією. В цій логіці шось є, але достатньо просто людину попереджувати про те, які негативні наслідки несуть два громадянства.
Загалом, поточна ситуація не вважається у Німеччині чимось нормальним, йдуть запеклі срачі з цього приводу, тож лібералізацію законодавства можна очікувати якщо не при наступному уряді (2017), то через один (2021). Гімноїдам, шо будуть вам у срачах посилатися на Німеччину, треба про це нагадати.