Zona traffico limitato (ZTL) — це характерна для італійських міст зона у центрі міста, куди в’їзд дозволений лише мешканцям, громадському транспорту, таксі та людям зі спеціальними потребами, яких у Больцана чомусь називають інвалідами (обома мовами):

Я навіть перевірив, чи це не для усієї Італії характерно, але ні: по-італійськи — persona disabile, німецькою — behinderte (Persone). Мені німецький варіант подобається найбільше, бо в ньому йдеться про те, шо існує якась зовнішня сила, яка цю людину hinder(n), і внаслідок цієї зовнішньої сили ця людина і не може робити того, шо можуть інші люди.
У італійському та англійському варіанті disabled/disabile йдеться про те, шо людина чогось не може, але не підкреслюється, чому. Це ніби як прирівнює людей зі спеціальними потребами до тих, хто не може вивчити мову країни, в якій мешкає 30 років, або плутає право і ліво (хоча це, до речі, психологічна проблема, яка вирішується фахівцями, але все ж ніяк не disability). Таке прирівняння є принизливим для цих людей.
У французькій використовується варіант handicap, шо є теж старим англійським висловом, який, у свою чергу, походить від «hand in cap», тобто про те, шо в людини рука насправді є, але вона її ховає в капелюсі. Чому цей вираз теж невдалий, очевидно.
Німецький варіант, хоч й ідеальний, теж зазнає критики в країні. Ну, напевно, взагалі ідеально було б «люди зі спеціальними потребами», але лише як загальний термін: все-таки часами виникає потреба відділити людей, шо не бачать, від людей, що пересуваються на візку, і тут виникають проблеми.

Я навіть перевірив, чи це не для усієї Італії характерно, але ні: по-італійськи — persona disabile, німецькою — behinderte (Persone). Мені німецький варіант подобається найбільше, бо в ньому йдеться про те, шо існує якась зовнішня сила, яка цю людину hinder(n), і внаслідок цієї зовнішньої сили ця людина і не може робити того, шо можуть інші люди.
У італійському та англійському варіанті disabled/disabile йдеться про те, шо людина чогось не може, але не підкреслюється, чому. Це ніби як прирівнює людей зі спеціальними потребами до тих, хто не може вивчити мову країни, в якій мешкає 30 років, або плутає право і ліво (хоча це, до речі, психологічна проблема, яка вирішується фахівцями, але все ж ніяк не disability). Таке прирівняння є принизливим для цих людей.
У французькій використовується варіант handicap, шо є теж старим англійським висловом, який, у свою чергу, походить від «hand in cap», тобто про те, шо в людини рука насправді є, але вона її ховає в капелюсі. Чому цей вираз теж невдалий, очевидно.
Німецький варіант, хоч й ідеальний, теж зазнає критики в країні. Ну, напевно, взагалі ідеально було б «люди зі спеціальними потребами», але лише як загальний термін: все-таки часами виникає потреба відділити людей, шо не бачать, від людей, що пересуваються на візку, і тут виникають проблеми.