Три Тіролі IV: Південний Тіроль

У Південному Тіролі трошки охайніше їздять (mind you трошки means трошки, тобто «охайніше, ніж у Римі», на більше не розраховуйте), а ше всі знають німецьку та італійську. Демографічно 62,3% населення говорять німецькою, 23,4% італійською та 4,1% — ладинською — мовою, існування якої за Мусоліні не визнавали, вважаючи її діалектом італійської. Узагалі, за час поїздки я систематизував для себе чим відрізнявся націонал-соціалізм від фашизму: фашизм змушує всіх стати сферичними італійцями у вакуумі незалежно від їх бажання, а націонал-соціалізм придумував критерії, які треба було виконати, шоб тебе визнали тру німцем. Шо з цього гірше?

За фашизму німецька мова в Південному Тіролі була заборонена, відбувалася насильницька італьянізація регіону. Вдалося, однак, італьянізувати тільки Больцано (Боцен), де 70% італійськомовного населення — найбільше у регіоні. Але треба сказати, шо я не стикався з тим, шоб зі мною відмовлялися говорити німецькою (італійську я не знаю) або не знали її: все місцеве населення вільно нею говорить і користується.

20. Бреннербад (Brennerbad/Terme di Brennero)
Я подумав, шо це найліпше місце провести новорічну ніч без феєрверків та п’яного виття святкувальників. Не помилився.

У дублюванні всього двома мовами є очевидний мінус — забагато інформації. На щастя я не знаю італійську, тому просто сконцентровуюсь на німецькому тексті, інакше б у мене постійно кров текла з очей:








20а. Бреннер (Brenner/-o)
Назва перекладається як »пукан«. За легендою, якийсь місцевий авторитет (чи король, чи граф) вирішив спалити ліс, де на нього чекати мали грабіжники. Грабіжники згоріли.

Це прикордонне село в першу чергу відоме тим, шо воно дало назву Бреннерському автобану Інсбрук—Больцано/Боцен, це був перший трансальпійський автобан Європи, і є одним з найдорожчих у обслуговуванні (а тому сильно платний у обох країнах). Note that німецькою Brennerautobahn — це увесь автобан, а Brenner Autobahn — тільки його австрійська частина A13.

Італійська частина називається Autostrada A22, оплату тут приймає двомовний автомат, що, коли говорить італійською, активно жестикулює: «Сюда, сюда кидай гроші!» А коли він говорить німецькою, холодно каже: «Вставте картку або гроші». Ніколи не думав, шо цю різницю темпераментів можна так гарно запрограмувати:

А ше тут є залізниця!




До речі, на австрійському боці село (два готелі та заправка — оце й усе село) теж називається Бреннер:


Чи є тут шось цікаве? Є, наприклад, водоспад Шредінґера:


Водоспад, шо замерз, уже нікуди не падає, а тому втрачає право називатися водоспадом. Однак, тут він замерз не повністю, тому одночасно тут вода і падає, і ні:

ТЕЦ. Я помітив, шо у Південному Тіролі центральне опалення дуже популярне, майже у кожному селі таке є:


21. Пензерський перевал (Penserjoch/Passo di Pénnes), траса 508 (Strada statale 508)
Це дорога з кордону до Больцано, за яку не треба платити, на відміну від автобана. Дорога настільки красива, шо я не міг повірити, шо ці всі види безкоштовні:




Тобто, в Південному Тіролі гори-то скрізь, але саме на цьому перевалі вони якісь особливо різнокольорові:




Мінус це, звичайно, шо їхати тут швидше за 50 км/год не вийде:


Іше особливість цього перевалу — це висота стовпчиків, шо під час снігопадів вказують на край дороги. Я таких високих ніде не бачив:


Знак «вдягніть снігові ланцюги» висить по всьому регіону, якось ним зловживають. Я спершу подумав, шо у них грошей нема сніг чистити, але тут ось знак-попередження висить про снігоприбиральну техніку:


А ше тут є будинок із власним вітряком:


22. Больцано/Боцен (Bolzano/Bozen)
Столиця і найбільш італійськомовне місто регіону. На в’їзді тебе зустрічає замок:


І далі замки переслідують по всьому місті:


Таблички двомовні, але в італійському стилі. Двомовність іноді доходить до маразму, як «вагон/вагон, тип/тип» у квитках Укрзалізниці:


Під час мого відвідання у Боцені відбувався якийсь марафон:


Один чувак був, схоже, місцевою зіркою, бо в нього був свій власний оператор, що знімав його з автомобіля, шо їхав за ним:


Але не за цим приїздять до Больцана. Тут треба дивитися дві речі — мумію і фашизм. Почнемо з другого.

22а. Фашизм
На цьому місці стояв якийсь пам’ятник кайзеру, який італійці знесли і замість нього поставили фашистську арку на честь перемоги.


Тепер у цій арці музей авторитаризму, але ці таблички не просто так маленькі та на великій відстані від арки: італійські націоналісти пролобіювали в міській раді, шо вони будуть такими маленькими і далекими. А написано на них ось що (чотирма мовами):


Крім того, площу Перемоги (яка для німецькомовних є площею Анексії) на короткий час міська рада перейменувал на площу Миру. Це викликало батхерт італійських націоналістів, і вони організували референдум, внаслідок якого тепер вона називається «площа Перемоги, колишня площа Миру».


Крім того, сама фашистська арка оточена високим парканом з відеоспостереженням.


Не бачите, шо тут фашистського? Фашіо (fascio) — це, по суті, віник, зв’язані докупи колоски, шо символізує силу в єдності. У 19 столітті фаші — це були рухи з різними політичними поглядами, спільним у яких були тільки авторитарні тенденції, і лише в 20 столітті Мусоліні привласнив бренд «фаші» та символ фашіо як позначення тих, кого ми тепер називаємо фашистами. Символіка Partito Nazionale Fascista — це фашіо з сокирою, подивіться ще раз уважно на колони цієї арки, і ви зрозумієте, чому я її назвав фашистською. Символ італійського фашизму чомусь маловідомий порівняно з символом німецького націонал-соціалізму.

Інший символ фашизму — це вокзал. Тут немає фаші, але унилі псевдоримські колони, модерністський мінімалізм у оформленні та псевдоселянсько-робітничі мотиви однозначно вказують на італійський совок, якого в країні не так багато збереглося (на щастя). Вокзал у Больцано був збудований 1859 року, але в 1927 його знесли і замінили на це:


Усередині плакати розповідають історію цієї будівлі. У німецькій версії вживається слово «анексія», у італійській його немає, хто б сумнівався.

22б. Ьоці (Ötzi), найстаріша мокра мумія у світі
Коли пара туристів з Нюрнберґа знайшла цей засипаний снігом труп високо у горах, вони думали, шо це альпініст загинув. Спочатку ним зайнялися австрійські криміналісти, але в певний момент стало ясно, шо цьому трупу може бути кілька сотень років, і вони запросили археолога. Археолог реально охуїв, коли це побачив, а коли глянув на одяг цієї людини, сходу назвав цифру 4000 років. Він виявився правий, ця людина загинула 5000 років тому, шо відразу викликало сенсацію, адже це перша «мокра мумія» такого віку, шо настільки добре збереглася дякуючи тому, шо відразу після смерті людину засипало снігом і поховало під товстим шаром льодовика, шо почав танути, і дуже пощастило, шо знайшли його майже відразу, як льодовик розтанув.

Демаркація кордону між Австрією та Італією показала, шо мумію знайшли на італійській території, тому її перевезли до Больцано, де заснували Існтитут мумієзнавства, шо займається тільки тим, шо досліджує цю мумію. Її назвали Ьоці (Ötzi), на честь альпійського масиву Ьоцталь.

Крім того, Південнотірольський музей археології, де можна на Ьоці подивитися, має експозицію на трьох поверхах, шо йому присвячена.


Це фотка з живої камери, сама ж мумія знаходиться в броньованому холодильнику з температурою –6°С, і дивитися на неї можна через маленьке віконце. Я от думаю, наскільки такі заходи безпеки виправдані? Ну, тобто, те, шо її вартість — мільйони єврів, це очевидно, але ж будь-яка спроба вкрасти призведе до того, шо мумія буде зруйнована і втратить цінність, нє?

Музей дуже цікавий, я думав, там буде тіки те, шо можна у Вікіпедії прочитати, але ні. Тут виставлені зокрема всі знайдені артефакти — одяг зокрема. Одяг зроблений з ведмедя, грінпісівці б обурилися:


Так Ьоці виглядав:


Крім того, знайдені вироби з міді, шо вже відсунуло відомий науковцям початок мідного віку на 1000 років назад. Інститут, який його досліджує, постійно публікує нові дані щодо Ьоці: у нього знайшли карієс (!), гастрит (!), ше купу хвороб і встановили, шо помер він не своєю смертю, а від поранення стрілою. Напевно, це найбільш вивчений і найбільш досліджений труп за всю історію людства і криміналістики зокрема.

Коротше, must see, якщо ви будете у Больцано.