Про чищення снігу

Ніщо так не мотивує чистити сніг і льод, як бабуся, шо впала, зламала ногу і відсудила за це багато єврів.

У Німеччині, часто пробують наїбати систему табличками «Kein Winterdienst». Типу, ми попередили тебе, шо сніг тут чистити не будемо, ступай на свій власний ризик. Однак, ці таблички можуть рендомним чином вішати тільки власники приватної території (наприклад, я таке бачив по всій території кампусу Реґенсбурзького університету, якому чистити сніг ліньки).

На публічних же дорогах міська влада, що за них відповідає, не може так робити (є винятки, зокрема для парків чи інших лісів-полів у місті). Але вона може змусити власників будинків, шо знаходяться вздовж тротуару, відповідати за прибирання снігу вздовж їх будинків.

Уявіть, скіки було б зради, якби це було реалізовано в Україні? Скіки термінів протримався б мер, шо таке б запропонував?

В Німеччині ніхто не зрадофільствує, а прокидаються зранку і йдуть з лопатою відшкрібати сніг і льод. Це мінус життя у односімейному будинку, шо треба самому чистити сніг. Ну, можна і найняти когось, просто людська праця коштує дорого, а тому платять за прибирання фірмі лише багатоквартирні будинки (also, зокрема мій будиночок, де квартир 10 всього, але вже цього достатньо, шоб скинутися трохи і сплатити за прибирання.

Це такий парадокс життя у Німеччині: живеш у дорогому будинку — прибираєш сніг сам, живеш у дешевому — не прибираєш.

Герцоґенаурах ІІ: дахи і фахверки

Я вам казав, шо дах повинен бути похилим і тільки похилим? Чому? Архітектор малює проект будинку таким, яким його видно з висоти пташиного польоту (чи, як зараз тре казати, з висоти польоту квадрокоптера). Це не відповідає дійсності: більшість людей не бачать будинок з такого ракурсу, вони бачать його знизу. Якщо дах плаский, вони бачать лише площини XZ та YZ. Але показувати людині треба хоча б частину площини XY, без цього будинок виглядає потворно:


Проілюструємо це на багатоповерхівках. Багатоповерхівка з пласким дахом — гімно:


Багатоповерхівка з похилим дахом: не шедевр Ґауді, але вже тішить око. Зверніть увагу, шо тут верхня частина даху може бути пласкою — це не страшно:


Для більшої об’єктивності цей же будинок з іншого боку, де частина його має плаский дах. Тут наочно видно, як похилий дах робить будівлю гарнішою:


І це не говорячи про те, шо з висоті польоту квадрокоптера похилий дах все одно виглядає гарніше, ніж плаский, бо пласкі дахи зазвичай ніяк не прикрашають, вони виглядають як нутрощі каналізаційного колектора.

Особливо круто, коли дах знаходиться не нагорі, а йде по всьому будинку:




Або хоча б через кілька поверхів:




Балкони теж можна засклити (шо ненавидять робити українські архітектори, дивуючись, шо українці потім роблять це самі негарно) і обладнати похилим дахом: таким чином балкони не псують фасад, а доповнюють його.


У Герцоґенаураху дуже багато збереглося фахверкових будівель. Колись будинки з дерев’яних каркасів, замазаних глиною, були символом бідності. Нині це невід’ємна частина архітектурної спадщини:

Ратуша





Мене тут тіки дивує пожежна безпека: ці будинки добре горять. Але збереглися протягом століть, тим не менш.

Поворотник

Читаю словенські правила дорожнього руху (точніше, їх різницю з німецькими). Нічого особливого, крім однієї деталі: під час обгону поворотник має бути увімкнений до завершення маневру.

Завис. Еее, а шо, існують люди, в яких він не увімкнений так? Яка мотивація цих людей, лампочку економлять?