Знаходиться у Вюрцбурзі, на кільці Рентґена:

Точна адреса — кільце Рентґена 8:

Рентґен, як і належить європейським науковцям, поїздив трохи за свою кар’єру: народився у місті Лєннеп, нині Північний Рейн–Вестфалія, хотів навчатися у Нідерландах, а конкретніше в Утрехті (там найліпший університет у Нідерландах).
Там він пішов у технічну школу, але його звідти вигнали за погану поведінку (вікіпедія шось пише про карикатуру на вчителя). В університет у Нідерландах він піти не міг, бо в нього не було абітури (більш відоме українською як ЗНО).
Політех у Цюриху — єдиний, що і тоді, і досі приймає студентів без абітури, а тому він пішов туди і там же захистив кандидатську. Він переїхав разом із своїм керівником до Вюрцбурґа, але тутешній універ не дав йому захистити докторську (ака Habilitation), бо... в нього не було шкільної абітури. Сьогодні всі універи люблять пишатися тим, шо по їх корпусах ходив Рентґен, але вони забувають, яку бюрократичну срань вони йому створювали (і продовжують створювати уже нинішнім науковцям).
Отже, за докторською він поїхав до Страсбурґа, а потім отримав професуру Ґісена. На щастя для Вюрцбурґа, керівний принц Баварії Люітпольд запропонував йому професуру у Вюрцбурзі, на що він погодився. І переїхав він працювати до цього будинку. Тут знаходиться тепер фізичний факультет:

У 1895 році Рентґена обрали ректором університета, і в цьому ж році він здійснив найбільше своє відкриття:

У цьому будинку в 1895 році відкрив В.К. Рентґен промені, названі його іменем
Лабораторію, в якій це відбулося, вирішили законсервувати в оригінальному вигляді. Роздивлятися її можна, на жаль, лише через скляні зачинені двері:

Тут би Google Street View знадобився, вони люблять фоткати музеї, їм би дозволили детально перефоткати цю кімнату. Але, на жаль, там немає її.
Ця лабораторія знаходиться у звичайному навчальному корпусі, стіни якого вкриті короткою історією життя науковця, а також цікавими фотками і не тільки. На місці, де висять дипломи та винагороди, зненацька знайшлося таке (клікабельно):

Цей диплом підписаний як «почесний диплом Одеського університету»:

У цілому Вюрцбурзі не знайшлося людини, яка читає російською? Не віриться. Про Общество одесских врачей пише одеський єврейський журнал «Мигдаль»:
«
Основной своей задачей Общество считало развитие медицинской науки и практики, помощь бедным. В первые десятилетия основное внимание было обращено на отдельные случаи из практики и на болезни, принимавшие эпидемическое распространение — холеру, малярию, сыпной и возвратный тифы.
Эпоха 60-х годов изменила характер деятельности Общества. Оно все больше внимания уделяет вопросам санитарии, благоустройства города, организации противоэпидемических мероприятий. Так, на заседаниях Общества рассматривались вопросы устройства в Одессе водопровода, канализации, полей орошения. Особое внимание было уделено санитарному состоянию ночлежных домов и приютов. Давались конкретные рекомендации городскому самоуправлению по проведению мер борьбы с эпидемиями острозаразных болезней.
»
Навряд чи одеські лікарі усвідомлювали, наскільки відкриття Рентґена стане важливим для медицини, але вони як мінімум про це здогадувалися, раз запросили його та зробили своїм членом. Цікаво, шо Рентґен пишався членством там.
У 1901 році Рентґен став також першим лавреатом Нобелівської премії з фізики, тоді це було 30’000 шведських крон. Ймовірно, це були великі гроші з перерахунком на тодішню купівельну спроможність. Нині вартість премії — це уже мільйони крон, а не тисячі.

Точна адреса — кільце Рентґена 8:

Рентґен, як і належить європейським науковцям, поїздив трохи за свою кар’єру: народився у місті Лєннеп, нині Північний Рейн–Вестфалія, хотів навчатися у Нідерландах, а конкретніше в Утрехті (там найліпший університет у Нідерландах).
Там він пішов у технічну школу, але його звідти вигнали за погану поведінку (вікіпедія шось пише про карикатуру на вчителя). В університет у Нідерландах він піти не міг, бо в нього не було абітури (більш відоме українською як ЗНО).
Політех у Цюриху — єдиний, що і тоді, і досі приймає студентів без абітури, а тому він пішов туди і там же захистив кандидатську. Він переїхав разом із своїм керівником до Вюрцбурґа, але тутешній універ не дав йому захистити докторську (ака Habilitation), бо... в нього не було шкільної абітури. Сьогодні всі універи люблять пишатися тим, шо по їх корпусах ходив Рентґен, але вони забувають, яку бюрократичну срань вони йому створювали (і продовжують створювати уже нинішнім науковцям).
Отже, за докторською він поїхав до Страсбурґа, а потім отримав професуру Ґісена. На щастя для Вюрцбурґа, керівний принц Баварії Люітпольд запропонував йому професуру у Вюрцбурзі, на що він погодився. І переїхав він працювати до цього будинку. Тут знаходиться тепер фізичний факультет:

У 1895 році Рентґена обрали ректором університета, і в цьому ж році він здійснив найбільше своє відкриття:

У цьому будинку в 1895 році відкрив В.К. Рентґен промені, названі його іменем
Лабораторію, в якій це відбулося, вирішили законсервувати в оригінальному вигляді. Роздивлятися її можна, на жаль, лише через скляні зачинені двері:

Тут би Google Street View знадобився, вони люблять фоткати музеї, їм би дозволили детально перефоткати цю кімнату. Але, на жаль, там немає її.
Ця лабораторія знаходиться у звичайному навчальному корпусі, стіни якого вкриті короткою історією життя науковця, а також цікавими фотками і не тільки. На місці, де висять дипломи та винагороди, зненацька знайшлося таке (клікабельно):

Цей диплом підписаний як «почесний диплом Одеського університету»:

У цілому Вюрцбурзі не знайшлося людини, яка читає російською? Не віриться. Про Общество одесских врачей пише одеський єврейський журнал «Мигдаль»:
«
Основной своей задачей Общество считало развитие медицинской науки и практики, помощь бедным. В первые десятилетия основное внимание было обращено на отдельные случаи из практики и на болезни, принимавшие эпидемическое распространение — холеру, малярию, сыпной и возвратный тифы.
Эпоха 60-х годов изменила характер деятельности Общества. Оно все больше внимания уделяет вопросам санитарии, благоустройства города, организации противоэпидемических мероприятий. Так, на заседаниях Общества рассматривались вопросы устройства в Одессе водопровода, канализации, полей орошения. Особое внимание было уделено санитарному состоянию ночлежных домов и приютов. Давались конкретные рекомендации городскому самоуправлению по проведению мер борьбы с эпидемиями острозаразных болезней.
»
Навряд чи одеські лікарі усвідомлювали, наскільки відкриття Рентґена стане важливим для медицини, але вони як мінімум про це здогадувалися, раз запросили його та зробили своїм членом. Цікаво, шо Рентґен пишався членством там.
У 1901 році Рентґен став також першим лавреатом Нобелівської премії з фізики, тоді це було 30’000 шведських крон. Ймовірно, це були великі гроші з перерахунком на тодішню купівельну спроможність. Нині вартість премії — це уже мільйони крон, а не тисячі.