Фінанси по неділях: як зрозуміти, чи тямить людина у економіці?

...Якщо вона не має відповідної фахової освіти? Утім, якщо має, то як знати, що ця людина не прогулювала пари і уважно читала підручники?

Дивіться, є кілька принципів:
1. Ресурси обмежені. Під ресурсами треба розуміти все, шо треба нам для життєдіяльності — їжа, джерела енергії, матеріали для виробництва чого-завгодно. Це все має якусь межу. Ця межа може підніматися вгору, коли поліпшується виробництво, знаходяться нові джерела енергії, але це не відбувається часто. І навіть тоді, коли прогрес піднімає межу доступних ресурсів догори, все одно принцип лишається непорушним: ресурси обмежені.

2. Головним ресурсом є все ж людська праця, попри всю автоматизацію. І вона обмежена. Тим, скільки часу людина може працювати, а також кількістю людей, шо можуть виконувати певну працю. Ця кількість може підніматися вгору або вниз, наприклад, за допомогою такої фічі як «зарплата» (вона більша — більше людей ідуть навчатися цього фаху, менша — менше людей), але це теж не одномоментна дія*. Чим більше років треба витратити на опанування фаху, тим менше він у цьому плані гнучкий, це очевидно. Максимальна кількість людей, що може виконувати певну працю, не може перевищити населення країни.

*Все насправді чуть складніше з тим, як та чи інша праця стає (не-)популярною, але я не хочу ускладнювати. Суть в тому, шо зміни займають час, а збільшити кількість фахівців одним натисненням кнопки чи указом пленуму КПСС неможливо.

3. Обмеження, які накладають ресурси та людська праця, часто несуттєві порівняно з головним обмеженням — бажанням людей. Бажання обмежені. Так, є, звичайно, можливості впливати на бажання людей за допомогою рекламної індустрії, але є певна стеля, вище якої продати якийсь товар неможливо. Це стосується алкоголю, кави, дзеркалок чи ноутбуків, несуттєво: існує деякий максимум, більше якого люди не куплять товару, навіть мають нескінчену кількість грошей.

Так от, з огляду на ці три принципи, які, в принципі, тривіальні в стилі Капітана Очевидність, тепер задаємо експерту, якого хочемо перевірити, просте питання: уявіть країну, повністю зруйновану якоюсь катастрофою або війною. Нинішню повоєнну Сирію, або там Німеччину 1945 року, або нашу зону АТО (хоча там ше є шо доруйновувати поки шо). ВВП країни — нуль. У людей нічого нема і людям потрібно все — їжа і дах над головою для початку. А потім все інше.

Так от, заклавши, шо у такій країні всі люди будуть активно працювати над відбудовою (а то різні ситуації бувають), нехай цей експерт намалює графік залежності ВВП від часу, ну десь від нуля до 30 років. Якщо він намалює пряму лінію — виганяти з хати копняком.

Математична точність такого графіку несуттєва: тут головне побачити, чи розуміє людина принцип обмеженості, чи не розуміє і вважає, що ВВП буде зростати в нескінченість. Людей, які не розуміють викладені три принципи, можна також впізнати за маячнею «в Європі зростання ВВП 1.5%, Європа загниває».

Поради для тих, хто подорожує: шо читати?

МЗС України після терактів у Франції видало, як і очікувалося, ідіотську пораду:
«
У зв’язку зі скоєнням 13 листопада 2015 р. терористичних актів у Парижі та його околицях громадянам України рекомендується утриматися від поїздок до Парижа та регіону Іль-де-Франс.
»

Це, звичайно, все у стилі української культури, де панує інфантилізм, нерозуміння причинно-наслідкових зв’язків та заходи безпеки в стилі «не роби закордонний паспорт, не виходь з хати, там злодії, бандити, збити на автомобілі можуть». Ці поради позбавлені сенсу: хто має ідентичний до чиновників МЗС рівень параної, той і так навіть в сусіднє місто не їздить.

А шо робити тим, хто усвідомлює ризики, які несе та чи інша подорож, і хоче отримати цінну пораду про те, як їх звести до мінімуму?

Залежно від вашого рівня параної є такі варіанти:
UK Foreign Office:
«
British nationals are advised to exercise caution in public places and follow the advice of the local authorities... The advice of the Paris Police is currently to keep movement around town to a minimum. Systematic border control checks have been implemented at all entry points into France.
»

US Department of State:
«
We strongly urge U.S. citizens to maintain a high level of vigilance, be aware of local events, and take the appropriate steps to bolster their personal security. Authorities believe the likelihood of terror attacks in Europe will continue as European members of ISIL return from Syria and Iraq. Additionally, there is a continuing threat in Europe from unaffiliated persons planning attacks inspired by major terrorist organizations but conducted on an individual basis.

In this context, U.S. citizens should exercise vigilance in public transportation systems, high-profile sporting events, residential areas, business offices, hotels, clubs, restaurants, places of worship, schools, public areas, shopping malls, and other tourist destinations. U.S. citizens are encouraged to monitor media and local information sources and factor updated information into personal travel plans and activities. Specific safety concerns should be addressed to French law enforcement authorities who have responsibility for the safety and security of all visitors to France.
»

Auswärtiges Amt:
«
Франція оголосила надзвичайний стан і впровадила контроль на надземних кордонах, зокрема на кордоні з Німеччиною. Слід розраховувати на обмеження у роботі транспорту. Поводьтеся обережно та виконуйте всі розпорядження французьких служб безпеки, читайте пресу для розуміння поточного стану справ.
»

Як бачите, жоден з сайтів не вводить рекомендації «не їдьте туди», бо вона безглузда, навіть американський сайт, що зазвичай має найвищий рівень параної. Слід також розуміти, шо ці поради розраховані в першу чергу на тих, хто не сильно слідкує за новинами і нічого не знає про країну призначення. Якщо ви слідкуєте, то вам вони і не потрібні.

Мої міркування, як людини, що трохи поїздила по світу, щодо терактів такі:
— заходи безпеки треба вживати до теракту, а не після. Параноїти після — це безсенсовне махання руками, бомби не вибухають двічі в тому самому місці, бо відразу після теракту туди наїжджає велика кількість поліції. Наступний теракт, якщо він планується, буде в тому місці, де її нема;
— відразу після того, як трапляється теракт, злочинці зайняті тим, шо тікають. Тому треба витримати паузу: якщо через три дні після першого вибуху нічого не відбулося, значить, терористи виконали план і зйобуються;
— у зв’язку з цим, їхати в якесь місто наступного дня після теракту я б не рекомендував (але якщо квитки вже куплені — не треба їх здавати), але через три-п’ять днів — це ок. Для країн, що розвиваються, варто перечитати сайти вище: зовнішня розвідка цих трьох країн (CIA/MI-5/BND) є найліпшою в світі, і служби будуть шерстити інформацію на тему повторення терактів. Якщо це здійснено якимось угрупуванням, то попередження про «не їдьте туди» на цих сайтах з’явиться. На відміну від «порад» МЗС України, воно не буде базуватися на фантазіях.

Поза тим, ну теракти завжди відбуваються у найбільш залюднених місцях — на концертах, футбольних матчах, пивних фестивалях. Залізний спосіб уникнути теракту — не ходити туди. Але якщо ви перестанете туди ходити, значить, терор досяг своєї мети.