Прикордонний стовпчик 147 (Grenzstein 147) — найпівденніша точка Німеччини

Найпівденніша точка Баварії та Німеччини знаходиться на межі австрійських штатів Тіроля і Форарльберґа. Це робить її на штатовому рівні потрійною точкою. На цій точці знаходиться стовпчик №147. Вгадайте, де тут який штат?


Ось мапа місця, зображеного на фотографії. Синім пунктиром — межа між штатами, зеленим кружечком — розташування стовпчика:


Все дуже просто: межа між Тіролем і Форарльберґом проходить лінією між цим стовпчиком і біло-червоною палицею поруч:


Насправді, якщо збільшити мапу, треба говорити не про точку, а про найпівденнішу лінію Німеччини, просто стовпчик №147 є найбільш помітним об’єктом на цій лінії:


У Форсквері ця точка називається Grenzstein 147: Bayern-Tirol-Vorarlberg, її створив я.

Підійдемо ближче:


Трошки більша перспектива. Зелень справа — це Баварія, а лиса трава по центру фотографії — це німецько-австрійський кордон.


Прикордонників тут нема, як ви розумієте. Але зберігся будинок, що називається Митна Хата (Zollhütte). Невже тут і справді колись сидів митник і збивав бабло за проїзд?


Інтернети пишуть, шо це мисливська хата (була). Це має сенс, бо для будинку митника вона надто маленька. Чому тоді така назва? Можливо, просто через розташування на кордоні. Хоча в цілому розташування митниць у горах не було в давнину чимось неймовірним.


Як сюди потрапити? Найшвидше — з австрійського боку (~2 години), бо на німецькому боці немає поселень, а шлях може зайняти годин 8. Отже, початкова точка — лижне село Варт (Warth):






Якщо точніше, то треба слідувати вказівнику на Ґерен (Gehren) і далі — альпійськими вказівниками на Ґернер Берґ (Gehrner Berg):


Чи варто сюди їхати на машині, вирішуйте самі: це досить тяжка дорога без можливості розминутися, але скоротить вам десь 10-15 хвилин шляху і сотню метрів підйому.


Я запаркувався внизу, у Варті. Остання точка, куди можна потрапити на машині, — це хата Зоннефлю:


Треба підніматися на оцю гору, слідуючи вказівникам на Ґернер Берґ:


По дорозі зустрілась фауна у вигляді диких козлів:


І птахів:


Вершина Ґернер Берґ: це то, куди не треба (або — за бажанням):


Дійти треба до митної хати, що на фото була вище, і там буде розвилка з таким вказівником:


Прикордонний стовпчик буде звідси видно неозброєним оком. Має сенс роздивитися й інші краєвиди, тут загалом гарно. Можна далі продовжити шлях у бік Баварії, але попереджую, шо до найближчого поселення будете фігачити дуже довго:


Додатковий хінвайс: Підйом за альпіністською класифікацією середньої тяжкості (біло-червоне маркування). Ну, я бабусю з дідусем зустрів, коли спускався, так шо, якщо вам не 65 років, виправдань вам немає. Там немає небезпечних моментів з обривами і, хоча місцями можна загубити навігацію, нічого страшного, якщо трохи зійти з маршруту, головне, тримати в очах кінцеву точку. Якщо земля мокра (після дощу), рекомендую запастися палицями: там дуже багато вертикальних підйомів по траві, може бути ковзко. Я піднімався без палиць, було сухо і ок загалом.

Кому детективів 2.5

Нових подробиць немає. Сьогодні автомобіль евакуювали:

© BR Більше фоток

Екскаватор також зняв камінчики і верхній шар землі, його теж буде вивезено.