Одна з найгарніших трас у Австрії знаходиться у штаті Зальцбурґ в прикордонні Тіроля та веде через гори до містечка Крімль:
Починається вона приблизно тут, це водосховище Дурлясбоден (Speicher Durlaßboden), що наполовину знаходиться у Зальцбурзі, наполовину — в Тіролі:

На водоспаді вона закінчується, це місце ми відвідаємо згодом:

Дорога платна (8,50). Звісно, є альтернативна дорога з безкоштовними краєвидами, але там не буде місць для стоянки кожні пару сотен метрів:

Слово «Maut» вам треба у Австрії вивчити першим.
Водоспад здалеку:

Цією дорогою їздить дуже багато мотоциклістів:

Їм серпантини в кайф:

«Дивіться, де в нас ше треба кататися на мотоциклі!» — закликає туристів агітаційний плакат.

Großglockner Hohchalpenstraße я запланував на наступний рік. Вона, до речі, доволі дорога, проїзд під 40 франкфуртських рупій.
Шо подобається у Австрії, шо на оглядових майданчиках підписують гори, які ти бачиш:


Іше тут підписують повороти на 180°, нумерують їх навіщось. На конкурсі найбільш безглуздої інформації це може позмагатися за перше місце з польськими перонами та інформуванням про нумерацію вагонів з хвоста поїзда Укрзалізниці.
Менше з тим, головне, шо тут красиво:

А проблема австрійських доріг, шо красиво скрізь, але не можна зупинятися. Тут ти платиш 8 єврів тупо за привілей зупинятися, де хочеш, і фоткати, фоткати, фоткати.

Так це виглядає з висоти мотоциклетного шолома (відео не моє, звісно):
Шлагбаум з будкою — це місце, де ти оплачуєш проїзд, і ця дорога офіційно починається.
Починається вона приблизно тут, це водосховище Дурлясбоден (Speicher Durlaßboden), що наполовину знаходиться у Зальцбурзі, наполовину — в Тіролі:

На водоспаді вона закінчується, це місце ми відвідаємо згодом:

Дорога платна (8,50). Звісно, є альтернативна дорога з безкоштовними краєвидами, але там не буде місць для стоянки кожні пару сотен метрів:

Слово «Maut» вам треба у Австрії вивчити першим.
Водоспад здалеку:

Цією дорогою їздить дуже багато мотоциклістів:

Їм серпантини в кайф:

«Дивіться, де в нас ше треба кататися на мотоциклі!» — закликає туристів агітаційний плакат.

Großglockner Hohchalpenstraße я запланував на наступний рік. Вона, до речі, доволі дорога, проїзд під 40 франкфуртських рупій.
Шо подобається у Австрії, шо на оглядових майданчиках підписують гори, які ти бачиш:


Іше тут підписують повороти на 180°, нумерують їх навіщось. На конкурсі найбільш безглуздої інформації це може позмагатися за перше місце з польськими перонами та інформуванням про нумерацію вагонів з хвоста поїзда Укрзалізниці.
Менше з тим, головне, шо тут красиво:

А проблема австрійських доріг, шо красиво скрізь, але не можна зупинятися. Тут ти платиш 8 єврів тупо за привілей зупинятися, де хочеш, і фоткати, фоткати, фоткати.

Так це виглядає з висоти мотоциклетного шолома (відео не моє, звісно):
Шлагбаум з будкою — це місце, де ти оплачуєш проїзд, і ця дорога офіційно починається.