Зебра

Плзень, Чеська Республіка.

Взагалі, жарт жартом, але це один з нечисленних правильних переходів у Чехії, що я бачив: по ходу, тут вплинула близкість до Німеччини. У Празі замість цього малюють фарбою зебри через чотирисмугову дорогу — все, як у країнах СНД.

Тут, з одного боку, пішоходи пріоритету не мають, мусять пропустити усі автівки, перш ніж почати перехід, а потім ще раз пропустити вже на острівці безпеки.

Зебра теоретично мала бути вигідніша, бо всі машини б зупинилися, побачивши пішохода на тротуарі. Not. Чим більше у місті зебр, тим менш уважними стають водії. Особливо коли такі зебри на безлюдних дорогах, де її переходить одна людина на годину. Водії перестають бути уважними, і в результаті не зупиняються на зебрах, її безпечність втрачається, бо у пішохода тупо нема безпечного місця, де зупинитися, шоб пропустити водія, який не помітив/не побачив пішохода.

Зебри повинно малювати лише у небезпечних місцях і там, де потік пішоходів вищий від потоку машин. В усіх інших місцях належить організовувати переходи без пріоритету руху, з острівцями безпеки так, шоб пішоходу не доводилося переходити більше, ніж одну смугу підряд: ситуація, коли одна машина зупиняється на переході, а інша їде повз неї на повному газі та збиває пішохода, повинна бути неможливою.

MasterCard SecureCode: чи справді додає такої безпеки?

«3D security», як я писав, ніхуя вас ні від чого не захищає, воно захищає продавця від того, шо хтось використовує кредитку неавторизовано, і йому доведеться повертати гроші. Тим не менш, чим більше сайтів його використовують, тим менша в зловмисника можливість зробити те, шо він зробив зі мною: якби хоча б усі авіалінії його використовували, зловмисник не міг би улетіти за межі Європейської Унії.

Шо таке 3D security (хто користується сам — не читайте цей абзац)? Це спеціальна хуйня, яка переадресовує вас зі сторінки продавця на сторінку вашого банку. Там треба ввести пароль, який, на відміну від усієї іншої інформації щодо вашої картки (номер, адреса, код CVV), ви ніколи і ніде не вводите, крім цієї сторінки банку. Якщо пароль правильний, банк повертає вас на сторінку продавця і повідомляє йому, шо транзакція пройшла успішно.


Видається безпечним, правда? Але найбільша дірка безпеки у всіх системах, шо базуються на паролі — це відновлення забутого пароля. Я зателефонував до банку і дізнався, шо відновлення не існує, треба просто зарегитись у системі наново.

Це, напевно, різниться від банку до банку, але конкретно мій банк питає такі дані:
— номер картки та термін її дії (це у потенційного зловмисника вже є);
— моє ім’я (це теж у нього є);
— моя дата народження. Це уже ліпше, бо не скрізь ця інфа передається. Моя підозра це, шо дані картки вкрав співробітник якогось з готелів. Тобто він знав моє ім’я, адресу, номер картки. Дату народження, здається, готелі не питають. Хоча інші установи можуть питати, якщо в них тарифи від віку залежать (наприклад, контори з оренди автомобіля), тому це не гіпертаємна інфа;
— останні чотири цифри мого банківського рахунку.

По суті, пароль можна відновити, якщо знаєш ці чотири цифри. І саме тому я ніколи не парюся з придумуванням складних паролів (і мене бісить, коли деякі сайти не дають ввести простий пароль): все одно потенційний злам буде полягати в брутфорсі чисел з 0000 до 9999: 10 тисяч комбінацій.

Не знаю, чи банк блокує за кілька невдалих спроб: сподіваюся, шо так.

Фінанси по неділях: і знову про Грецію

...уже очевидно, шо виходу з євра не буде.

У цій кризі мене бісить, шо винною в усьому є уряд Греції, бо напродавав більше боргу, ніж зміг обслуговувати. Але ж він не під дулом автомата змушував купувати борг. У облігацій існують покупці, які знали, шо це (дефолт) може статися, але купували облігації, бо за них високий відсоток платять. Нести ризики, пов’язані з цим відсотком, вони не захотять, тому тепер проблема кількох німецьких банків стала проблемою німецьких платників податків зненацька. У пресі, звісно, про провину банків нічого не пишуть.

У федерального уряду з іншого боку, є три варіанти вибору:
— рятувати Грецію;
— рятувати свої банки;
— запастись попкорном і закурити.

Третій варіант ніби оздоровить всю систему, от тільки є ще який фокус: практично увесь німецький експорт тримається на цих кількох банках, якщо вони захитаються, уже буде не до жартів.

Тому федеральний уряд обрав перший варіант. От тільки витискати всі соки з Греції — хуйова стратегія. Так вона ніколи не вибереться з ями, аж поки там фашистський режим не встановиться і не покаже всім фак.