Як виглядає рай?

Так виглядає рай:

Приватна дорога. Кожен проїзд без дозволу буде переслідуватися в судовому порядку

Це не моя особиста думка, це дорога, яка веде від містечка Ненцінґ у альпійську долину, де знаходиться село під назвою Ненцінзький Рай (Nenzinger Himmel):


Про те, шо тут немає проїзду не тільки для автівок, а й для велосипедів (табличка дозволяє лише доїхати до розвилки, але не в саме село Рай), я дізнався вже, коли подолав певну кількість стрьомних серпантинів. Варіант іти пішки відпадав, адже це додавало плюс три години, на які в мене були інші плани. Так я прийняв рішення їхати в Ліхтенштейн...

На сайті села тим часом рекламують екологічно чистий відпочинок і село, вільне від автівок. Потрапити сюди можна лише на маршрутці, яка їздить один раз на день.

Ніколи, ніколи не їдьте нікуди в Австрії спонтанно: такого западла тут буває просто море. Карт, де б це все враховувалося, я не підкажу, їх немає, хоча деякі комерційні навігатори знають, де і шо зачинено.

Найліпший варіант — гугл «назва місця Anfahrt». Слово «gesperrt» треба вивчити, навіть якщо ви не знаєте німецької.

Метрополітен 2030

Тут thepiktor обґрунтовує, чому радянським метрополітеном можна і треба користуватися, а я от шо подумав:
— совіцька ідея глибоких станцій (реалізована також у Пхеньяні) — це, як не крути, хуйова ідея виявилася, тож по можливості, коли Київ збудує метро на Троєщину та всі інші лінії, які мають бути збудовані, наступне шо треба зробити — це нахуй похерити усі станції 100-метрової глибини, збудувавши другим поверхом неглибокі станції та пустивши поступово туди потяги;
— глибокі станції дозволяли робити колію без нахилу, це економило електрику та давало більшу швидкість. Від більшої швидкості користі мало з урахуванням, скіки пасажири витрачають часу на підйом/спуск. Це корисно лише для тих, хто їде за маршрутом Оболонь—Теремки, але таких є доволі мало. Більшість пасажирів їздять за маршрутом центр—околиці чи навпаки. Підйом на ескалаторі, шоб вилізти, наприклад, на Політесі, займає більше часу, ніж якби потяг знизив швидкість з 80 до 40 км/год, піднявшись близько до поверхні. Тим паче, такий підйом-спуск не треба часто робити, це ж не Альпи;
— тут я не експерт, шоб навіть приблизно прикинути, у шо це виллється в плані витрат на електрику. З одного боку, кошт обслуговування довгих ескалаторів знижується за рахунок їх зникнення (і заміни на ліфти для людей зі спеціальними потребами), з іншого боку, підйом по похиленій колії буде жерти більше електрики, хоча спуск вниз компенсуватиме мама-ґравітація. Як це в цілому вплине на споживання потягом електрики, не знаю, але дозволю собі припустити, шо воно або не зміниться принципово, або навіть знизиться.

Отакі у мене думки, пані та панове. Шо думаєте?