Не забудьте витягнути магнітолу

Ок, у мене є друг, який має дуже старе авто, але все одно при паркуванні витягує верхню частину радіо. Але він з Польщі, там все-таки рівень крадіжки високий, от і лишилася звичка.

Як же ж я охуїв, коли побачив таку пораду в Австрії у, хоч і курортному, але малому містечку:


Мені здавалося, шо ця порада застаріла років так на 20. Утім, я не сильно розумію сенсу цієї магічної операції. Якщо не забрати з собою верхню панель від магнітоли, то шо буде? Розіб’ють скло і потім її усю видлубають ломом?

У 2015 році її кошт не співмірний із витраченими зусиллями, як мені здається. Чи я помиляюся? А ви видлубуєте магнітолу з автівки?

Баланс білого для чайників

Я не розумію, шо фотографи розповідають про баланс білого, і про яку температуру вони говорять. Ну ок, якщо сталь нагріти до високої температури, вона стане світитися червоним: червоні кольори мають найменшу частоту, а, значить, найменшу енергію, тому логічно, шо фотони з червоним кольором випромінюються першими. По мірі нагрівання додаються жовті фотони, потім зелені, і нарешті сині та фіолетові: якщо сильно розігріти сталь, вона стане світитися білим, випромінюючи світло у всьому видимому спектрі.

Але до чого тут, блять, фотоапарат? Більшість того, шо він фотографує, то не розпечена сталь, а об’єкти кімнатної температури, йоптить, шо відбивають то світло, яке на них падає.

І тут увесь фокус: сонце, як розпечена до максимуму зірка, хуярить на нас увесь видимий спектр (ну майже). А от лампочки розжарювання вже ні: в них вольфрам нагрітий до такої температури, шо хуярить він тільки промені десь до жовтого-початку зеленого, а от синіх та фіолетових кольорів у нього нема. Білі флюоресцентні «лампи денного світла» насправді не білі ніхуя: у них нема фіолетового кольору у випромінюванні, а всі інші кольори є.

До температури це має опосередкований стосунок: тобто, шоб світитися, треба нагріти до певної температури, але це зовсім не означає, шо та сама температура буде давати той самий спектр випромінювання в різних матеріалах.

Словом, проблема «балансу білого» полягає в тому, шо у той час як наше око більшу частину дня бачить об’єкти, що відбивають сонячне світло (увесь видимий спектр), увечері ситуація міняється, і ми освітлюємось чимось, шо в спектрі не має променів певного кольору, а, отже, він не є білим. Іншими словами, так звана проблема балансу білого — це проблема браку в джерелі світла променів, яких не вистачає, що бути білим світлом (на всяк випадок нагадаю, що білий колір отримується накладанням усіх кольорів світла; білий колір об’єкту, шо сам не випромінює (сніг, папір) отримується відбиванням усіх кольорів світла).

Наш мозок пам’ятає, шо трава має бути зеленою, сніг білим, небо синім тощо, і на підставі цього додає в картинку ті промені, яких бракує. Іншими словами, «баланс білого» — це коли в зображення додають промені певних кольорів, яких бракує в джерелі світла до «повного білого» випромінювання. Наша камера не має такого потужного механізму кольорової пам’яті, як мозок, тому в неї додали певні милиці, що це хоч трошки імітують.

Наприклад, якщо в камері виставити баланс білого «лампа», вона додасть сині та фіолетові промені. Це дозволить снігу і паперу бути білим, а не жовтим чи помаранчевим. Якщо з таким балансом білого сфоткати в денному сонячному світлі, ось що вийде:


Це легко фікситься Gimp-ом:


Але не завжди: якщо в фотці немає яскравих кольорів, повернення правильного балансу білого стає мукою. «Знімай у RAW-і», — кажуть мені. У потребі цього я якраз не сильно впевнений. За останню поїздку я знав 700 фоток. Був час, шо я забув перемкнути баланс білого, і вийшло гімно. Якби я знімав у RAW, було б легше пофіксити? Не знаю:


Ліпше, на вашу думку? Фотоапарат насправді вміє знімати у jpg і RAW одночасно, так шо я би нічого не втратив — місця повно на картці. Але все одно не переконаний, шо це треба.

Презумпція невинності ІІІ: тупой и еще тупее

Звичайно, складно вимагати від громадян адекватності та вміння читати законодавство, коли й міністри уряду не здатні цього зробити. Мої пости викликали абсолютно абсурдну дискусію в коментах. По суті, коментатори пропонують рендомно тлумачити слова української мови так, як кожній людині забажається, пропонуючи називати перевищення швидкості злочином, а на злочин Конституція гарантує презумпцію невинності. Я не знаю, чи взагалі є тоді сенс дискутувати, якщо будь-яке слово в Конституції чи законодавстві можна рендомно тлумачити.

Прем’єр-міністр наш та міністр МВС правильно наголошують, шо злочин — це все-таки поняття з кримінального, а не адміністративного права. Однак далі вони несуть маячню, пропонуючи міфічну презумпцію рації поліціянта.

Ні, так це не працює. Увесь смисл штрафів на місці полягає в тому, шоб зекономити кошти платників податків, не проводячи повноцінний судовий процес у тривіальних ситуаціях, коли винуватець не має заперечень як щодо своєї провини, так і щодо розміру штрафу. Це зовсім, однак, не означає, що з цього має випливати презумпція правоти мента.

Правильно зроблема система юстиції має надавати можливість як сплатити штраф на місці, так і охуїти на місці. Якщо людина обирає охуїти, тоді її справа передається до суду, і вона нічого не сплачує до завершення судового засідання.

Мотивувати людей платити на місці можна просто: Pay Now = 25% знижки, Court Proceedings+Pay Later — знижки немає. У цьому випадку не платити будуть тільки ті, хто вважають себе правими, їхні права порушуватися не будуть.

У Канаді, наскільки мені відомо, люди обожнюють гратися в суди, а тому в них є спеціальні суди, шо тільки тим і займаються, шо слухають порушників ПДР. Ну, в принципі хороша ідея — запозичити це.