Allianz Arena

І тут мене знову прийняли за пресу: я фоткав поліцію у великій кількості, а хто це ше може робити на футбольному матчі, як не журналіст Lügenpresse (внутрішньонімецький мем). На жаль, не було часу їм пояснювати, шо я фотографую не поліцію, а тварин, на яких вони їдуть:


Взагалі, поліції у Мюнхені було разів у 10 менше, ніж я колись бачив біля матчів Дортмунду. Ці коні з’явилися абсолютно несподівано і так само несподівано зникли: мюнхенські фанати дуже добрі і неагресивні, навіть на німецькому фоні. Мені кінна поліція здається якоюсь декорацією з 19 століття. Чи, може, вони існують лише для того, шоб здалеку бачити, де які бійки?




В одному місці два фанати таки хотіли начистити один одному пики. Їх тримало п’ять поліціянтів і поліціянток. Через хвилину з воєм гальм прилетіло два бусика. А шкода, шо не галопом на конях прискакали. Шо було далі, я не дивився, підозрюю, шо нікого не запакували, просто мирно вирішували конфлікт.

Цей стадіон було відкрито у 2005 році, за рік до чемпіонату світу 2006 року, шо відбувався у Німеччині.


Це домашній стадіон двох мюнхенських команд — FC Bayern München (йому цей стадіон належить) та TSV 1860 München, який, власне, в цей день грав із Ерцґебірґе Ауе. Чому всі фанати тривають прапори, шарфи та іншу символіку так, шоб не можна було розібрати назву команди? Ми марно намагались прочитати, з ким же сьогодні грав Мюнхен:


У звичайний день стадіон можна за пару єврів відвідати, але нам не пощастило, і він був закритий навіть незважаючи на те, шо гра вже закінчилась. Тому оглянули лише зовні:


Страхова контора Allianz купила право до назви стадіону до 2041 року, а так вона до нього ніякого стосунку не має.

Стадіон знаходиться на південному кінці автобану А9 Мюнхен—Берлін, тож я його багато разів з вікна машини бачив, але жодного разу тут не був. Уночі стадіон світиться відповідно до того, хто на ньому грає: червона підсвітка — Баварія, синя підсвітка — Мюнхен 1860, біла підсвітка — інші команди (Бундесліґа, чемпіонат Європи тощо).

© Tom from 8L/Wikipedia

Взяв участь у виборах зібрання акціонерів свого банку

Колись давно, шукаючи, де відкрити рахунок, зупинився на банку з цікавою формою власності — зареєстроване товариство (eingetragene Genossenschaft/EG). Для того, шоб відкрити рахунок, треба купити акції на суму 52 євра і стати співвласником банку.

З того часу мені щороку капають дівіденди (1–2 євра на рік виходить), а ось сьогодні запропонували спершу балотуватися в зібрання акціонерів, а тепер — обирати. Вибір, правда, трохи не такий, як на інших виборах: дається список із сотні осіб, і можна або проголосувати за цей список, або проти, тільки два варіанти. Потім листочок зі своїм вибором треба запакувати в конвертик під назвою Wahlumschlag.


Потім цей конвертик треба засунути в другий, більший конвертик під назвою Rücksendeumschlag. Туди ж треба закинути підписаний аркуш, шо ти типу все зрозумів і береш участь у виборах. Схема намальована на звороті внутрішнього конвертика:


Потім виборча комісія розпакує Rücksendeumschlag, витягне з нього папір, шо ти підписав своїм іменем, а конвертик Wahlumschlag (де всередині — тіки твій голос без персональних даних) кине у виборчу скриньку, він буде відкритий у день Х. Таким чином забезпечується таємниця голосування.


Я проголосував «проти», суто для статистики, бо я вважаю, шо демократія базується на фундаментальному принципі — теорії ймовірності. Хто цього не розуміє, той не розуміється на демократії.