Шинкове пиво (Schankbier)

Пиво у Німеччині, крім того, шо ділиться на ячмінне і пшеничне, верхнього та нижнього ферментування, ше класифікується залежно від концентрації солоду і хмелю (їх разом називають Stammwürze) в суслі. А оскільки процес пивоваріння полягає в тому, шо цукри в солоді перетворюються частково на алкоголь і вуглекислий газ, то чим вища концентрація Stammwürze, тим більше в пиві буде алкоголю (залежність не лінійна).

Концентрацію Stammwürze рахують за шкалою німецького хіміка Плато: один градус Плата (°P, або просто °) в суслі означає, шо воно має таку саму густину, як 1% (за масою) розчин сахарози.

Пиво 10 °P містить приблизно 4-4.5% алкоголю і це те, шо називаються шинковим пивом. А треба зазначити, шо саме слово «шинок» запозичене з німецького Schank (ймовірно, за посередництвом польської) — так називався заклад, що мав право продавати алкоголь. У Німеччині (в смислі, на територіях, де говорили германськими говірками) існував термін Schankrecht — законодавство, шо регулювало таку торгівлю.

Чому саме слабке пиво називалося шинковим? Відповідь проста: бо воно швидко псувалося, тому було абсолютне непридатне до якогось транспорту за межі шинку-броварні. Тобто, це було пиво, яке можна було пити тіки там, де його зварили, аж до винаходу холодильника і пастеризації. Зараз це, звичайно, уже проблемою не є, але термін Schankbier і досі існує, навіть на безалкогольному пиві часто пишуть «безалкогольне шинкове пиво» (alkoholfreies Schanbier), хоча останнє, з чим нині асоціюється бар чи паб, так це місце, де наливають безалкогольне пиво (хоча його наливають, але тільки для тих, хто за кермом).

Хіміки, звичайно, ліпше знають, чому міцне пиво зберігалося ліпше, у мене в голові проста схема: алкоголь не розкладається ні в що, він існує вічно. Тому, чим більше його в пиві, тим менше там всяких інших цукрів, які мають тенденцію вступати в реакції. Хоча це хуйове пояснення для того, чому все-таки пиво 8% може зберігатися сильно довше, ніж 4%.

А, так от, за концентрацією солоду (і, як наслідок, алкоголю) пива в Німеччині поділяються на:
— шинкове пиво (Schankbier) — написав уже про нього;
— повне пиво (Vollbier) — «нормальне» пиво, але міцніше за шинкове, 10–15 °P Stammwürze, це приблизно 5–6.5% алкоголю. Більшість пива, що виробляється на світі — це, за німецькою класифікацією, повне пиво;
— міцне пиво (Starkbier) —  все, шо >15 °P. До одного з різновидів слід занести південнонімецький бок  (Bockbier). Взагалі, перші, хто придумали міцне пиво, були «морські», північні німці, бо вони хотіли його завантажити на кораблі та продавати за кордон. Одним з фундаторів такого пива було місто Айнбек (Einbeck), що в Нижній Саксонії. Комусь у Баварії сподобалося їхнє пиво, і він став його теж варити. Баварці вимовляли «айнбек» як «айнбок», а оскільки ein — це неозначений артикль, то з часом це перетворилося на «бок», а bock — це такий альпійський козел. Який абсолютно непричетний до пива, але абсолютно випадково став символом міцного пива у Баварії, тепер його зображення можна зустріти на багатьох пляшках з боковим пивом.

Я би ше розповів, чому боки мають закінчення -ator у назві, але то буде сильно оффтопом уже


Зверність увагу на напис: «право на шинок з 1550 року» (це, утім, стосується броварні, а не цього пива, яке явно не в шинку продавалося)

Мова у ГДР

Було б дивно, якби у двох Німеччинах, відділених кордоном автоматників та повною інформаційною ізоляцією, не виникла різна стандартна мова. І ось хороша стаття у Вікіпедії (а я вам казав, шо німецька Вікі дуже якісна, не кажучи про те, шо друга за кількістю статей?) — Слововжиток у ГДР.

Ну, там, природно, багато кальки з російської, як то:
Werktätige — переклад російського «трудящийся», дослівно — «працівник заводу» (позначає будь-якого працівника, не тільки заводу);
Bausoldat — перекладі російського «солдат стройбата»;
Broiler — дуже дивно, як це російське слово потрапило в східнонімецьку. Це курка на грилі, звісно;
Interhotel — калька з «интурист». Мережа готелів для туристів з закордону (в тому числі з «соціалістичного закордону» як то СРСР);
Neubaugebiet — переклад з російського «новостройка» — район новобудов-хрущовок;
Poliklinik — слово перекладу не потребує. У штатах колишньої Західної Німеччини не те, шоб немає клінік, але їх набагато менше: лікарі, як правило, працюють незалежно як малі підприємства, винаймаючи квартири у звичайних житлових будинках, тому ті клініки, які існують, вони як правило на чомусь одному спеціалізуються, а поліклініка — це винахід саме радянської медицини;
Schnelle Medizinische Hilfe — швидка медична допомога. У Західній Німеччині це називалося «рятувальна служба» (Rettungsdienst).
Stomatologe — перекладу не потребує. В Західній Німеччині то називалося «зубний лікар» (Zahnarzt).

Ну, це я ще оминаю пропагандистські терміни з тогочасної реальності типу «піонер», «п’ятирічку за три роки» — це все теж там було, ясен перець.

А ось ще цікаві слова, які з’явилися саме в ГДР:
Berlinverbot — заборона відвідувати (східний) Берлін. Це було покарання, передбачене кримінальним кодексом, додаткове до тюремного ув’язнення. Після звільнення людині було заборонено відвідувати Берлін протягом 2-3 років. У самому кодекс писало про «обмеження в’їзду до певних місць», без згадки про Берлін, з якого тамтова влада, по ходу, пробувала зробити Москву — найбільш жаданне місто для життя;

Cirkus Aljoscha — Цирк «Альоша» — так називали тих, хто носив уніформу з абревіатурою СА — радянських солдатів.

Firma — так іронічно називали Штазі (державну безпеку — Staatssicherheit);

Hundertfünfzigprozentige — 150%-овці — так позначали щирих прихильників марксизму-ленінізму і партійної лінії. Вам нічого цей термін не нагадує?

Ludmilla — локомотив TE109, шо імпортувався з Луганська.

Nullsiebener Glasmantelgeschoss — поверх склянки 0.7 — пляшка горілки. Гумор відсилає абревіатуру NG до способу позначення поверхів: EG (від Erdgeschoss) — нульовий поверх, UG (Untergeschoss — підземний поверх), поверхи від першого і далі позначаються 1.OG, 2.OG тощо (від Obergeschoss — верхній поверх);

Schrottgorod — місто брухту (суржик — німецьке Schrott та російське gorod) — так іронічно називали Айзенхютенштадт («місто металургійних заводів») — планове місто, створене на кордоні з Польщею.