Хуйові фотки затемнення

Власне, ось: https://www.flickr.com/photos/gerstenschmalz/sets/72157649126815424/. Знаєте, шо вам найбільше треба знати про затемнення (якщо ви раптом пережили його в офісі)? Шо, сука, холодно. На рюкзаку лежить светер: поки дійшов до цього місця о 9 ранку, спітнів добряче:


Психологічно ти звик, шо вранці холодно, вдень тепло — це правило працює в усіх кліматичних зонах. Однак, коли затемнення почалося о 9:37, не тільки не ставало тепліше, а навпаки, я якось відчув, шо руки починають мерзнути і взагалі холоднувато якось. Але шо за хуйня, вони не повинні мерзнути! Температурне плацебо попрацювало годину і зламалося, коли затемнення було у максимумі: я вдягнувся. А от на освітлення це вплинуло так, шо воно лишилося на рівні 9 ранку, може трохи до 8 ранку опустилося:

На автобанному мості ше один фотограф стоїть зі штативом. Не знаю, чого він обрав то місце, там же шумно.

Поза тим. Було:


Стало:


Фільтр заслабкий, як бачите. Взагалі, на початку на об’єктиві було два фільтри (ND100 і ND4), але мені на екранчику здалося, шо сонця не видно. Коротше, треба зрозуміти, як виводити зображення на планшет, бо на малому екранчику часто не видно, шо виходить толком.

Потім одягнув другий фільтр, стало ліпше:


Найліпший момент — це не максимум затемнення. Найліпше — це коли воно починається. Було кругле сонце і тут — раз! — відкусили шматочок:


А ось так зняв професійний фотограф, не порівняти з моїми недофотками, звісно:

P.S. Блекаутів не було в енергосистемі, бо підготувалися і замовили додаткової електрики на 3.5 мільйона єврів.

(no subject)

Цікавий факт: при короткозорості є шанс не спалити сітківку при перегляді затемнення, бо промені фокусуються, як відомо, перед нею:


Прочитав історію (і загубив лінк) про берлінського чувака, шо в 1999 році (було повне затемнення) дивився довго на сонце. Так от, його зір вдалося врятувати краплями (протягом якогось-там періоду, щодня) саме через короткозорість.

Звичайно, це не означає, шо варто пробувати самому.