Чи знаєте ви, що Facebook порушує німецьке законодавство, вимагаючи реальне ім’я?

Щоразу, як я задумуюсь завести собі фейсбук, як він мене переконує, шо робити цього не треба. І ось нещодавно заходжу я на фан-сторінку свого жж, як мене зустрічає напис:


«Заради моєї безпеки» (а як же інакше) логінитись за допомогою поштової адреси більше не можна буде, треба завести особистий акаунт (який вимагає ввести реальне ім’я) і вказати його як адміна фан-сторінки. З одного боку, кожен сайт має право встановлювати свої власні правила, а користувач може погоджуватися або ні. Але етикет вимагає, щоб поінформувати користувача про зміну правил заздалегідь. Але «фейсбук» і «етикет» це, судячи з усього, несумічні поняття: вчора, 25 лютого, я отримав повідомлення, шо треба шось змінити з акаунтом до 16 лютого (я заходив на ФБ майже щодня, постячи лінки на пости у жж). Схоже трохи на поведінку армії РФ: «Можна ми вже захопили Крим? Можна ми підпишемо мирний договір про відведення зброї від позицій, які ми захопимо після підписання цього договору?»

Поки шо такий workaround працює: якщо клікнути на пункт меню «сайти», він виведе на статистику:


І після цього сторінкою можна користуватися. Хз, наскільки довго це працюватиме, тому попередив моїх читачів з фейсбука, шо якшо з нього пропадуть дописи, значить, мене заблокувало назавжди.

Чому ти не заведеш акаунт під псевдонімом, як роблять інші?
Я не люблю без потреби порушувати умови контракту. Я не святий, не завжди законослухняний, але намагаюсь звести це до мінімуму. Наприклад, от уже років сім (а то й більше) я не стягував жодного торента, у мене навіть немає торент-клієнта.

Ок, припустимо, цей випадок і є нагальною потребою. Але є друга причина: я просто не хочу підтримувати цей сервіс своєю присутністю. Я розумію, чому FB зробив таку вимогу у себе вдома, в Америці: люди, що підписуються своїми іменами, менше тролять, менше ображають і травлять інших — словом, він хотів створити спільноту, де відбуваються цивілізовані розмови.

Але в Німеччині все зовсім не так, в Німеччині образа не захищається свободою слова, тому навіть за банальне «ти дебіл» можна подати до суду. Нікнейм не врятує: за IP поліція тебе швидко знайде, а користуватися анонімними проксі/торами середньостатистичному німцю не спадає на думку (тобто, він про це не знає). Тому навіть під ніками в Німеччині спілкуються дуже цивілізовано, а анонімність потрібна, бо не кожен хоче, шоб будь-хто, хто тебе знає у житті (твій бос, твій адвокат, твій одногрупник чи навіть стоматолог), міг легко знайти усе, про шо ти спілкуєшся в мережі.

Так от, в Німеччині вимагати реєструватися під реальним ім’ям заборонено законом! А саме, Telemediengesetz(TMG), §13, абзац 6:
«
Der Diensteanbieter hat die Nutzung von Telemedien und ihre Bezahlung anonym oder unter Pseudonym zu ermöglichen, soweit dies technisch möglich und zumutbar ist. Der Nutzer ist über diese Möglichkeit zu informieren.
»

Тішитись, однак, не варто: цей пункт закону колись намагався застосувати Тіло Вайхерт, тодішній працівник Центру із захисту персональних даних (Unabhängiges Landeszentrum für Datenschutz) штату Шлєзвіґ-Гольштайн(ШГ). Фейсбук тоді був змушений дозволити анонімні нікнейми мешканцям ШГ, або сплатити штраф у розмірі 20 тищ єврів. Фейсбук відмовився, справа опинилася в суді.

Фейсбук аргументував, шо він зареєстрований у Ірландії, а тому діє ірландське право. Вайхерт аргументував, шо для користувачів з Німеччини має діяти німецьке право. На жаль, крайовий суд Шлєзвіґа-Гольштайна визнав аргументацію Фейсбука слушною, а тому він може і надалі вільно порушувати німецьке законодавство, прикриваючись Ірландією (і не будучи при цьому ірландською компанією).

Такі справи. Для мене можливість користуватися нікнеймом є критичною, тому поки шо акаунтом у Фейсбуці користуватися не планую, а фан-сторінка невідомо, чи ше зможе довго існувати.

Баарле IV: місто

Шо дуже добре в Бенілюксі, так це шо знак «перехрестя з рівноцінним пріоритетом» намагаються завжди ставити:




Захист від спаму:




Невеличке підвищення рівня завжди попереджується ось такою розміткою. Підвищення роблять при в’їзді з села на місто та при в’їзді до спальних районів:




Іноді підвищення роблять на перехрестях. Не сильно зрозумів, для чого. Шоб автомобіль було ліпше видно?


Чи шоб при заїзді в цей район не ганяли (спальний район з іншого боку фотки)?


Правильний перетин другорядної дороги з головною: одночасно зручно тут переходити людям на візку, плюс автівки не заїжджають на другорядну дорогу на швидкості:


Бруківка використовується як ознака низької швидкості у спальному районі:




Я ше не бачив такої розбудованої велодоріжки з острівцями безпеки, знаками «об’їзд з цього боку» тощо. Для чого це все? Це не Амстердам, тут доволі мало велосипедистів:

Крик в пустоту

Корпорації! Ви збираєте мої персональні дані, проводите йобані customer surveys, слідкуєте, шо я шукаю у вашому магазині, турботливо зберігаєте історію моїх покупок, щоб зрозуміти, шо мені подобається і шо ше можна мені впарити. А потім я беру пляшку пива, а ви мені на касі кажете, шо воно поштучно не продається, тіки в ящику по 8 штук. Ні, я розумію, шо гуртом продавати дешевше, ніж у роздріб, і я готовий сплатити за цю пляшку стіки, скіки скажете, просто мені нахуй не впали ваші йобані 8 пляшок, розумієте?!

І от я іду до фахґетренкемаркта, де ніхто не впарює мені завести картку слідкування за клієнтом (так звану «бонусну картку»), ніхто не їбе мізки, а мовчки продає цю пляшку рідкісного пива за вартістю двох пляшок у вас. А ше я купую там же іше вісім пляшок, тіки інших сортів, які я хочу спробувати. А у вас я більше не куплю ніхуя, тупорилі корпоративні підараси!