У Фландрії столиця збігається з федеральною, тобто Брюсель. А у Валонії головне місто — то Намюр. На найвищій точці міста висить валонський прапор. Півень — улюблений тотем у франкофонних містечках, не знаю, чому. Для тих, хто виріс на кримінальному, а не французькому, шансоні, це виглядає дещо дивно:

Утім, я би сказав, шо півень замість орла цілком зрозумілий символ: птах-гопник, який займається сексом з купою курок — дуже логічний символ давнини. А от чому в культурі гопників цей символ став зневажливим — це загадка.
Намюр, крім всього іншого, знаходиться на межі рівнинної та гірської Бельгії. Південніше починаються Арденські гори, частину яких ви бачили в Дінані:
Приїхав я сюди, як водиться, увечері, а навігатор привів у місце, де знаходилась відсутність готеля. Спершу я не зрозумів, шо за діла, обійшов усе навколо — ніхуя. Через 15 хвилин пошуків мені подзвонили з готелю й спитали, чи я приїду. Звісно так, я вже тут, а де ви?
Вислухавши п’ятихвилинну розповідь, я нічо не зрозумів. А обирав готель я, шоб ви розуміли, через програму букінга на планшеті, тикнувши перше ліпше місце за розумну ціну, в розумному місці та зі стоянкою. Ні відгуків, ні фоток я не дивився, та і так рідко дивлюсь.
Повтикавши, я зайшов у перший ліпший бар та показав підтвердження бронювання з планшету двом мужикам, що там сиділи. Готель називався MS Elisabeth peniché (не смійтеся поки шо). Мужики почухали головою, повтикали. Врешті один мужик підірвався і каже: поїхали!
Я сів у його машину, і ми поїхали туди, де знаходилась відсутність готелю. Мужик покрутився, намотав кола, а потім каже: «А! Пеніш! Я поняв!» Він висадив мене і каже: «Спускайся до річки і вздовж неї праворуч — там буде пеніш.»
Ах ти ж блять, ось чому я не міг його знайти! Це якийсь готель, вмурований в набережну річки: не вперше з таким стикаюся. Іду, іду, нічого, схожого на будинки, немає. Аж тут стоїть кораблик з написом Elisabeth. Ухти, у цього готелю свій кораблик є! А де ж він сам?

Світлина зроблена наступного ранку
І тут я починаю про щось здогадуватися. У кораблику горіло світло і сиділи якісь люди. Це і є готель? Так!

Так я опинився в найбільш незвичному житлі, шо мені доводилось ночувати. Найцікавіше, шо кімнати знаходяться внизу, а вгорі — лоббі, де вранці дають сніданок:

Ну, типу кімнатка, як у потязі:

Я ше ніколи не прокидався у місці, де вода тече просто під вікном (шкода, шо сітка не дає зняти по-людськи):


Сцикотно таке за вікном бачити, нє?
Шо люди роблять у туалеті? Я сидів у вікіпедії, намагаючись розібратися, шо означає цей напис, бо «будь-ласочка, будь-ласочка» ніби натякав, шо треба шось зробити правильно:

Дуже дуже просимо, будь ласка, не кидайте туалетний папір до le vase. Дякуємо-дякуємо
На жаль, не вздалося: vase дає посилання на якісь вази, унітаз французькою буде «chasse d'eau» (я читав цю статтю під час перебування на ньому). Я так і не зрозумів, куди не можна кидати туалетний папір: в унітаз чи у смітник. З іншого боку, якщо я зробив неправильно, у них буде мотивація повісити оголошення англійською.
Кабіна:

Володіє цим корабликом-готелем дуже приємна родина, вони ж у ньому мешкають. Я спитав, чи кораблик плаває, і вони кажуть, шо та, вони періодично зі школотою всякою плавають до Франції.

Хрін його знає, скіки вони платять за стоянку+усі «комунальні послуги», але це безумовно досить цікавий спосіб заробляти собі на життя. Не тільки на кораблі є вайфай, у господаря ше є цікавий термінальчик для оплати платіжною карткою, з’єднаний з планшетом.
Словом, сам того не знаючи, переночував у цікавому місці:

А відро своє лишив на оцій односторонній вулиці, справа:

Вранці прийшов по нього, аж побачив контролерів. Але це не Німеччина, це франкофонія, тому контролери перевірили лише автівки на лівому боці, а правий бік їм ліньки було перевіряти. Тут узагалі був ліміт 3 години, але я його побачив тіки зараз:


Утім, я би сказав, шо півень замість орла цілком зрозумілий символ: птах-гопник, який займається сексом з купою курок — дуже логічний символ давнини. А от чому в культурі гопників цей символ став зневажливим — це загадка.
Намюр, крім всього іншого, знаходиться на межі рівнинної та гірської Бельгії. Південніше починаються Арденські гори, частину яких ви бачили в Дінані:
Приїхав я сюди, як водиться, увечері, а навігатор привів у місце, де знаходилась відсутність готеля. Спершу я не зрозумів, шо за діла, обійшов усе навколо — ніхуя. Через 15 хвилин пошуків мені подзвонили з готелю й спитали, чи я приїду. Звісно так, я вже тут, а де ви?
Вислухавши п’ятихвилинну розповідь, я нічо не зрозумів. А обирав готель я, шоб ви розуміли, через програму букінга на планшеті, тикнувши перше ліпше місце за розумну ціну, в розумному місці та зі стоянкою. Ні відгуків, ні фоток я не дивився, та і так рідко дивлюсь.
Повтикавши, я зайшов у перший ліпший бар та показав підтвердження бронювання з планшету двом мужикам, що там сиділи. Готель називався MS Elisabeth peniché (не смійтеся поки шо). Мужики почухали головою, повтикали. Врешті один мужик підірвався і каже: поїхали!
Я сів у його машину, і ми поїхали туди, де знаходилась відсутність готелю. Мужик покрутився, намотав кола, а потім каже: «А! Пеніш! Я поняв!» Він висадив мене і каже: «Спускайся до річки і вздовж неї праворуч — там буде пеніш.»
Ах ти ж блять, ось чому я не міг його знайти! Це якийсь готель, вмурований в набережну річки: не вперше з таким стикаюся. Іду, іду, нічого, схожого на будинки, немає. Аж тут стоїть кораблик з написом Elisabeth. Ухти, у цього готелю свій кораблик є! А де ж він сам?

Світлина зроблена наступного ранку
І тут я починаю про щось здогадуватися. У кораблику горіло світло і сиділи якісь люди. Це і є готель? Так!

Так я опинився в найбільш незвичному житлі, шо мені доводилось ночувати. Найцікавіше, шо кімнати знаходяться внизу, а вгорі — лоббі, де вранці дають сніданок:

Ну, типу кімнатка, як у потязі:

Я ше ніколи не прокидався у місці, де вода тече просто під вікном (шкода, шо сітка не дає зняти по-людськи):


Сцикотно таке за вікном бачити, нє?
Шо люди роблять у туалеті? Я сидів у вікіпедії, намагаючись розібратися, шо означає цей напис, бо «будь-ласочка, будь-ласочка» ніби натякав, шо треба шось зробити правильно:

Дуже дуже просимо, будь ласка, не кидайте туалетний папір до le vase. Дякуємо-дякуємо
На жаль, не вздалося: vase дає посилання на якісь вази, унітаз французькою буде «chasse d'eau» (я читав цю статтю під час перебування на ньому). Я так і не зрозумів, куди не можна кидати туалетний папір: в унітаз чи у смітник. З іншого боку, якщо я зробив неправильно, у них буде мотивація повісити оголошення англійською.
Кабіна:

Володіє цим корабликом-готелем дуже приємна родина, вони ж у ньому мешкають. Я спитав, чи кораблик плаває, і вони кажуть, шо та, вони періодично зі школотою всякою плавають до Франції.

Хрін його знає, скіки вони платять за стоянку+усі «комунальні послуги», але це безумовно досить цікавий спосіб заробляти собі на життя. Не тільки на кораблі є вайфай, у господаря ше є цікавий термінальчик для оплати платіжною карткою, з’єднаний з планшетом.
Словом, сам того не знаючи, переночував у цікавому місці:

А відро своє лишив на оцій односторонній вулиці, справа:

Вранці прийшов по нього, аж побачив контролерів. Але це не Німеччина, це франкофонія, тому контролери перевірили лише автівки на лівому боці, а правий бік їм ліньки було перевіряти. Тут узагалі був ліміт 3 години, але я його побачив тіки зараз:
