noddeat

Біля всіх бельгійських вокзалів стоять різнокольорові палички:

Вокзал Брюсель Південний (Bruxelles-Midi/Brussel-Zuid)

Іше особливість Бельгії — це те, шо вони більше люблять малий телевізор-табло:

Все написано великими літерами, як ніби MS DOS ще живий і здоровий

Метро позначають традиційною літерою М, в якої чомусь жирний правий бік:

Зазвичай, коли говорять «метро», то мають на увазі як потяги, шо живляться від контактної колії, так і швидкі підземні трамваї (ака «легке метро»). У Брюселі є і те, і те! Лінії 2, 5, 6 — це метро, а лінії 3, 4, 7 — це трамвай:

Так виглядає станція метра:

А так трамвай. Основна різниця — це глибина, на якій знаходиться колія порівняно з платформою:

Трамвай іде під землею лише в певних місцях, а так він піднімається нагору і їде як трамвай. Тому всередині трамваю є компостери — це на випадок, якщо ви заходите/виходите не через підземну станцію:

Турнікети, як і в усіх романських країнах, на вході та на виході. Зелена чи червона смужка вздовж турнікету вказує, можна через нього заходити чи ні:

А квитки, навіть одноразові — електронна картка, яку треба прикласти до считувача:

Звісно, ше не було жодного метрополітену з турнікетом на вихід (а тих, хто їх впроваджує, у пеклі чекає окремий казан з окропом, з якого буде вихід через турнікет), в якому я б не застряг (а персоналу немає). Однак, я був не один з цією проблемою. Місцевий мешканець, потикавши квитком у считувач, відразу зорієнтувався, шо робити: він натиснув кнопку SOS, після чого всі турнікети автоматично відчинилися: пожежна, блять, безпека.

Іше цікава штука: на всіх станціях метрополітену є такі коробки, які яскраві для тих, хто погано бачить, плюс до них веде підлогова навігація для тих, хто не бачить зовсім: