![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Бельгійські автобани
Jan. 19th, 2015 11:11 amБельгійські дороги є... різними. Трапляються дуже хуйові, а трапляються рівні, як стіл. В середньому же покриття доріг гірше, ніж у сусідів (Німеччині, Нідерландах, Франції), але заради об’єктивності слід зазначити, шо у Бельгії доріг тупо більше (в перерахунку на квадратний кілометр), а ще всі автобани Бельгії (1700 км) освітлюються — це унікальна фіча цієї країни. Якщо ви подивитися на супутникову знимку Європи вночі, ви не зможете не помітити велику світлову пляму — це Бельгія. Такий ефект дає найбільша у світі густина автобанів* — 54 м на квадратний кілометр (для порівняння: Корея 40 м, Німеччина 36, Іспанія 32, США 8) і той факт, шо вони освітлюються.
Світлина НАСА (NASA)
За загальною густиною доріг Бельгія теж займає перше місце в світі — 4,7 км на квадратний кілометр (Японія 3,1,, Франція, Німеччина та Італія — по 1,8,, Корея 1, США 0,7). Тому я вам можу розповісти страшну історію про те, як я їхав по ґрунтівці, хуйовіше якої навіть в Україні не знайти, яка була шириною рівно в один автомобіль, а з обох боків текли струмки, так шо якщо на міліметр зійдеш з траси — впадеш миттєво в кювет, але не буду розповідати цю історію (ой, уже розповів), бо це було лише один раз за ті ~1200 км, шо я накрутив по країні.
Іше один раз на мене напали гусі, але це я вже розповідав.
Поза тим, їзда в цілому комфортна: повезло Бельгії не бути транзитною країною, тому фур на дорогах набагато менше, ніж у Німеччині. 120 км/год обмеження теж є причиною, чому шумахерів майже нема, а малі відстані навіть і не викликають бажання перевищити цю швидкість (як у Швейцарії, в принципі).
Іше кілька фактів:
— Німеччина була першою країною Європи (і світу), яка ввела права на автівку та екзамени, а Бельгія була останньою: до 1967 року тут їздили без прав. Понадто, хто мав машину до цього року, має право їздити без прав і досі! Утім, я особисто не помітив ніякої аномалії у водінні, крім хіба шо Брюселю, але це уже особливості мегаполісу: в Берліні, Парижі чи Києві теж по-мудацьки їздять, в цьому плані Бельгія не виділяється;
— протитуманні фари треба вмикати під час дощу. Я вам скажу, я відразу зрозумів, чому: на автобані будь-який хороший дощ створює ніхуйову таку аеродинамічну хмару, властивості якої мало відрізняються від туману. В інших країнах з таким ефектом не стикався, шо цікаво;
— на бельгійських заправках тільки prepaid. Можна шось придумати на тему, шо багато хто не платить, але навіть у Польщі спершу заправляєшся, потім платиш. У Бельгії ні;
— у Бельгії діє правило «якщо ти зупинився, ти втрачаєш пріоритет». Дуже зручно в ситуації, коли ти або тебе хтось пропускає, можна без зайвих реверансів почати їхати. Або колись хтось на головній зупинився, шоб пішоходів пропустити — в цьому випадку той, хто виїжджає з другорядної, теж автоматично отримує пріоритет.
На освітлення автобанів (які безкоштовні) країна щороку витрачає мільйони єврів, тоді як з навіть фарбою для розмітки, не кажучи вже про асфальт, у країні явний напряг. Ходять розмови про те, шоб закрити це, а все йде до того, шоб освітлювалися лише небезпечні ділянки. Місцями вже енергію економлять, вимикаючи її о 24 годині. Тим не менш, поки шо освітлення є, і воно починає вмикатися вже у сутінках, поступово збільшуючи яскравість. Ліхтарі знаходяться на відбійниках (шо теж є аргументом проти них — відбійник не має бути зажорстким, шоб водій не помер, врізавшись у нього. а з ліхтарями це не працює). На цьому відео, склепаного з трьох знятих з інтервалом у 20 хвилин фрагментах, насправді темніше:
Найгірше, звичайно, це перетинати кордон Бельгії з її сусідами ввечері. Тоді БДИЖЬ — і твої очі кілька секунд в повній темряві, поки не звикнуть бачити дорогу у світлі фар. Коротше, ніколи не перетинайте кордон Бельгії після заходу сонця. А от в зворотній бік — ок, тіки асфальт стає хуйовим.
*Насправді третє місце після Нідерландів та Люксембургу, але там різниця зовсім мала і то за рахунок Арденських гір, де доріг менше, тому усі країни Бенілюкс можна сміливо ставити на перше місце.
Світлина НАСА (NASA)
За загальною густиною доріг Бельгія теж займає перше місце в світі — 4,7 км на квадратний кілометр (Японія 3,1,, Франція, Німеччина та Італія — по 1,8,, Корея 1, США 0,7). Тому я вам можу розповісти страшну історію про те, як я їхав по ґрунтівці, хуйовіше якої навіть в Україні не знайти, яка була шириною рівно в один автомобіль, а з обох боків текли струмки, так шо якщо на міліметр зійдеш з траси — впадеш миттєво в кювет, але не буду розповідати цю історію (ой, уже розповів), бо це було лише один раз за ті ~1200 км, шо я накрутив по країні.
Іше один раз на мене напали гусі, але це я вже розповідав.
Поза тим, їзда в цілому комфортна: повезло Бельгії не бути транзитною країною, тому фур на дорогах набагато менше, ніж у Німеччині. 120 км/год обмеження теж є причиною, чому шумахерів майже нема, а малі відстані навіть і не викликають бажання перевищити цю швидкість (як у Швейцарії, в принципі).
Іше кілька фактів:
— Німеччина була першою країною Європи (і світу), яка ввела права на автівку та екзамени, а Бельгія була останньою: до 1967 року тут їздили без прав. Понадто, хто мав машину до цього року, має право їздити без прав і досі! Утім, я особисто не помітив ніякої аномалії у водінні, крім хіба шо Брюселю, але це уже особливості мегаполісу: в Берліні, Парижі чи Києві теж по-мудацьки їздять, в цьому плані Бельгія не виділяється;
— протитуманні фари треба вмикати під час дощу. Я вам скажу, я відразу зрозумів, чому: на автобані будь-який хороший дощ створює ніхуйову таку аеродинамічну хмару, властивості якої мало відрізняються від туману. В інших країнах з таким ефектом не стикався, шо цікаво;
— на бельгійських заправках тільки prepaid. Можна шось придумати на тему, шо багато хто не платить, але навіть у Польщі спершу заправляєшся, потім платиш. У Бельгії ні;
— у Бельгії діє правило «якщо ти зупинився, ти втрачаєш пріоритет». Дуже зручно в ситуації, коли ти або тебе хтось пропускає, можна без зайвих реверансів почати їхати. Або колись хтось на головній зупинився, шоб пішоходів пропустити — в цьому випадку той, хто виїжджає з другорядної, теж автоматично отримує пріоритет.
На освітлення автобанів (які безкоштовні) країна щороку витрачає мільйони єврів, тоді як з навіть фарбою для розмітки, не кажучи вже про асфальт, у країні явний напряг. Ходять розмови про те, шоб закрити це, а все йде до того, шоб освітлювалися лише небезпечні ділянки. Місцями вже енергію економлять, вимикаючи її о 24 годині. Тим не менш, поки шо освітлення є, і воно починає вмикатися вже у сутінках, поступово збільшуючи яскравість. Ліхтарі знаходяться на відбійниках (шо теж є аргументом проти них — відбійник не має бути зажорстким, шоб водій не помер, врізавшись у нього. а з ліхтарями це не працює). На цьому відео, склепаного з трьох знятих з інтервалом у 20 хвилин фрагментах, насправді темніше:
Найгірше, звичайно, це перетинати кордон Бельгії з її сусідами ввечері. Тоді БДИЖЬ — і твої очі кілька секунд в повній темряві, поки не звикнуть бачити дорогу у світлі фар. Коротше, ніколи не перетинайте кордон Бельгії після заходу сонця. А от в зворотній бік — ок, тіки асфальт стає хуйовим.
*Насправді третє місце після Нідерландів та Люксембургу, але там різниця зовсім мала і то за рахунок Арденських гір, де доріг менше, тому усі країни Бенілюкс можна сміливо ставити на перше місце.
