Хто такі німці?
Sep. 28th, 2014 11:11 amУ Конституції Німеччини 1949 року, яка, після доповнень внаслідок об’єднання країни, діє і нині, багато разів вживається фраза «кожен німець...» чи «усі німці» (а слово Deutsche безгендерне, тож і німкені сюди входять). У кінці є спеціальна стаття, яка дає визначення, кого слід розуміти під словом «німці»:
«
Ст. 116
(1) Німцем у цьому Основному Законі є, якщо інше не визначене законом, той, хто має німецьке громадянство, або хто опинився на території Німецької Імперії в кордонах 31 грудня 1937 року як біженець або депортована особа німецької національності, або дружина цієї людини;
(2) Колишні німецькі громадяни, яких з 30 січня 1933 до 8 травня 1945 року позбавили громадянства з політичних, расових чи релігійних причин, а також їх нащадки можуть за поданням відновити своє громадянство. Вони вважаються такими, що ніколи не втрачали громадянство, якщо на момент 8 травня 1945 року мешкали в Німеччині і не висловили протест проти цього у письмовій формі.
»
Таким чином, уже понад 60 років поняття «німець» і «німецький громадянин» є тотожністю. Якщо людина не народилась у Німеччині або народилася у сім’ї тих, хто не виріс у Німеччині, то її описують терміном «німець з міграційним фоном» (Deutsche mit Migrationshintergrund) у противагу до «німців без міграційного фону». Якщо покопатись в історії, то у всіх можна знайти «міграційний фон», тому Федеральна статистична адміністрація обмежується другим поколінням міграції, але теж розрізняє імігрантів (Zuwanderer) та їх нащадків. Вважається, що людина, яка народилась в Німеччині, мало чим відрізняється від німців без іміграційного фону, а тим паче її нащадки, тому в статистиці є сенс враховувати тільки дві групи: ті, хто народились і виросли в Німеччині, та ті, хто приїхали в зрілому віці.
Німцями з міграційним фоном вважаються також пізні переселенці (Spätaussiedler) — етнічні німці та нащадки німецьких військовополонених з теренів переважно Росії та Казахстану, яким десь у кінці 70-х дозволили переїхати до ФРН. У них зазвичай германські прізвища, що не відрізнити від німецьких «без фону», але імена слов’янські.
«Міграційний фон» — більше бюрократичний термін, а в житті частіше використовуються поняття «походження» (Herkunft) або «корені» (Wurzeln).
«
Ст. 116
(1) Німцем у цьому Основному Законі є, якщо інше не визначене законом, той, хто має німецьке громадянство, або хто опинився на території Німецької Імперії в кордонах 31 грудня 1937 року як біженець або депортована особа німецької національності, або дружина цієї людини;
(2) Колишні німецькі громадяни, яких з 30 січня 1933 до 8 травня 1945 року позбавили громадянства з політичних, расових чи релігійних причин, а також їх нащадки можуть за поданням відновити своє громадянство. Вони вважаються такими, що ніколи не втрачали громадянство, якщо на момент 8 травня 1945 року мешкали в Німеччині і не висловили протест проти цього у письмовій формі.
»
Таким чином, уже понад 60 років поняття «німець» і «німецький громадянин» є тотожністю. Якщо людина не народилась у Німеччині або народилася у сім’ї тих, хто не виріс у Німеччині, то її описують терміном «німець з міграційним фоном» (Deutsche mit Migrationshintergrund) у противагу до «німців без міграційного фону». Якщо покопатись в історії, то у всіх можна знайти «міграційний фон», тому Федеральна статистична адміністрація обмежується другим поколінням міграції, але теж розрізняє імігрантів (Zuwanderer) та їх нащадків. Вважається, що людина, яка народилась в Німеччині, мало чим відрізняється від німців без іміграційного фону, а тим паче її нащадки, тому в статистиці є сенс враховувати тільки дві групи: ті, хто народились і виросли в Німеччині, та ті, хто приїхали в зрілому віці.
Німцями з міграційним фоном вважаються також пізні переселенці (Spätaussiedler) — етнічні німці та нащадки німецьких військовополонених з теренів переважно Росії та Казахстану, яким десь у кінці 70-х дозволили переїхати до ФРН. У них зазвичай германські прізвища, що не відрізнити від німецьких «без фону», але імена слов’янські.
«Міграційний фон» — більше бюрократичний термін, а в житті частіше використовуються поняття «походження» (Herkunft) або «корені» (Wurzeln).