Берхтесґаденський край (Berchtesgadener Land)

Лінія кордону у Європі дуже непроста, що пов’язане з великою густиною населення: за кожен клаптик землі воювали, потім продавали чи пропивали його і знову йшли воювати. Ті чи інші села і містечка прохали до приєднання до сусіда з політичних чи економічних міркувань, тому в Баварії є, наприклад, кусок Австрії, не зв’язаний з нею жодною дорогою, у Швейцарії є місто, що є Німеччиною та місто, що є Італією. Тому, здавалося б, той факт, шо під Зальцбурґом є гірський апендикс, шо належить Баварії, не має дивувати. Але дивує:


На мапі межі Берхтесґаденського краю позначені неправильно, ним є увесь апендикс на півдні від траси 21:

Штат Баварія. Світло-червоним — область Верхня Баварія, темно-червоним — Берхтесґаденський край

Ну тобто потрапив він до Баварії за стандартною схемою: жили тут монахи, ця територія мала статус непідконтрольного ніякому феодалу пробства, потім тут знайшли сіль, шо мала цінність нинішньої нафти, тому територія потихеньку відійшла до Солеграда (герцогства Зальцбурґ). В 1810 році відійшов Берхтесґаден до Баварії разом із Зальцбурґом, а в 1816 році було вирішено, шо Зальцбурґ таки буде в Австрії, натомість Берхтесґаден лишився у Баварії, власне, дотепер.

Бішофсвізен (Bishofswiesen)

Травневе дерево у Бішофсвізені:


Не зрозуміле мені шо, так це лінія кордону. І якщо на півночі є якісь населені пункти, якими можна пояснити її існування, то південь краю — це гори, національний парк, де ніхто не мешкає. З австрійського боку теж гори і ніхто не мешкає. Якого хуя так хитровиїбано іде кордон?


Таке враження, шо гуцули з обох країн сідали і проводили переговори: «Оце буде моя гора, а це твоя. Нє, це моя, забирай цю ліпше.» Це має свідчити, що демократія в розумінні «устрій, де мала людина з далекого села може впливати на велику політику» в Європі має таки давні корені.

Мент

Так, у нас тут тіпа реформа відбудеться МВС, міліцію перейменують на поліцію. Чомусь у людей в голові це означає, шо ментів треба буде перейменувати на копів. Робити цього не треба, бо слово «мент» походить зі Львова, вживалося там задовго до приходу радянської влади і позначало поліціянта. Як воно поширилось на весь СРСР — загадка, рівно як загадкою є його відсутність у словниках польської мови: схоже, жоден переселенець зі Львова до Польщі по війні цього слова не уживав.

Ну тобто можна припустити, шо якось через тюрми і концтабори це слово поширилось, але чому саме це слово, а не інші?

Доказів львівського походження цього слова я не мав (вікісловник російської мови — не сильно надійне джерело, правда?) аж до сьогодні. Отже, слово menta вживалося у кримінальному жаргоні, чому є пару свідчень з тамтового, ееее, шансону.

Отже, джерело:
Habela Jerzy, Kurzowa Zofia, Lwowskie piosenki uliczne, kabaretowe i okolicznościowe do 1939 roku, Kraków, Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1989

У тій книзі є дві пісеньки, де зустрічається слово «menta».

1. Gródek-Marsz
Львівські гопники (батяри) гуляють по Львову і буянять. Маріацький майдан — нині площа Місцкевича, там, де його пам’ятник. Тоді це було центральне місце Львова (а не Ринок).

...
Ja niżadyn pies,
mam na słomi spać?
Puści mni du domu
kurwa wasza mać!
...
Zaszli my na plac Mariacki
I sprawili mentom facki.
To jest Gródyk–Marsz!
Trala, lalalala, la.
...
Po trzy piwa my wypili,
a frajery zapłacili.
Tratatata, tata,
tratatata, ta...

Я не жаден пес,
Маю на соломі спать?
Пусти мі додому,
Йоб вашу мать!
...
Пішли ми на Маріацький майдан
І дали пизди ментам.
То є Ґрудек-марш!
Трала, лалалала, ла.
...
По три пива ми випили,
а лошари заплатили,
Трататата, тата,
трататата, та...


2. Kryzys, klapa, cienżki czasy
Грабіжник умовляється з «колегою мого фаху» зустрітися і обчистити вранці хату. Колега, судячи з усього, здає його і на зустріч приходить мент, який забирає його до відомої в’язниці «Бриґідки».
...
On ni przyszyd, a ja czekał,
ażym fajnu si duczekał,
nadszyd menta, ażym zblad.
I choć byłu już trzy na dzisiontu,
tak pruwadzi menta mni,
do ty wonski bramy ud frontu,
na Kaźmirzoskij, pan to wi.

Udybrali mi majchir i szelki,
siup du celi, gadam wam.
I choć ni zasmytrał ja nic wcali,
trzy wojtki siedział ja w kryminali.
Tera ja ni umawiam si z nikim
i jak mam smytrać, nu tu sam!

Він не прийшов, а я чекав,
аж файно сі дочекав,
Надйшов мент, аж я зблід.
Хоч була за чверть десята,
Так провадить мент мі
До теї вузької брами од фронту
На Казьміжоській, пан то зна.

Одібрали мі ніж і підтяжки,
Сів до камери, кажу вам.
Хоч не спиздив я ніц вцалі,
Три тижні сидів я в криміналі.
Зара я не домовляюсь ні з ким,
Як маю пиздити, тіки сам!

За якість перекладів відповідальність не несу: то діалект, частину слів нагуглив, частину здогадався, а частину я просто не знаю і вписав випадкове слово, яке підходить за сенсом. Наприклад, я так і не зрозумів, скіки часу він сидів у тюрмі: wojtek — це таке польське ім’я, шо забиває гугл, але вдалося знайти, шо це теж лелека на діалекті. Лелека на тюремному жаргоні (але вже більш літературно — bocian) — це теж «вертухай», охоронець. А от з часом нічого не вдалося знайти.

Однак це не означає, шо «trzy na dzisiontu» я випадково переклав як «за чверть десята», тут переклад точний: на Галичині довше, ніж у решті Польщі, лишилася традиція міряти час чвертями (квадрансами), тому «три на десяту» — це три чверті на десяту, тобто 9:45. Це теж дуже цікаво, бо нинішні галичани пишаються тим, шо вони ніколи б не сказали «X на десяту», тільки «X по дев’ятій» або «за X десята», на відміну від центральних українців.

Оновлено 4.04.2018: Можливо, «wojtka» походить з німецького Woche (тиждень).

All Directions Green

У нідерландському Гронінгені в цикл світлофора вставляють режим «зелений в усіх напрямках» для пішоходів та велосипедистів. У цей час перехрестя перетворюється на Індію, адже їхати в цьому випадку можна навіть по діагоналі: