У цьому пості буде про дію іноземних прав у Німеччині, процедуру обміну іноземних прав на німецькі та коротко про те, шо ліпше: обміняти старі права, чи отримати німецькі права з нуля.
1. Термін дії іноземних правУ пості про
міжнародні права я писав про Віденську конвенцію, яка вимагає визнання посвідчень водія серед усіх країн, що її підписали. Це, однак, не стосується тих, хто переїхав жити у країну, іншу, ніж та, що видала йому права. У цьому випадку Конвенція дозволяє вимагати виробити місцеві права, а кожна країна зазвичай встановлює свій термін, після якого треба робити місцеві права.
У Німеччині цей термін — 6 місяців. Він рахується з моменту реєстрації свого місця перебування у ратуші (Anmeldung), що є обов’язковою процедурою для всіх, хто в країні збирається жити. Тому ви не можете прожити 5 місяців, виїхати з країни, заїхати знову і очікувати, шо зможете знову 6 місяців їздити.
Цей термін ви можете подовжити ше на 6 місяців, якщо плануєте жити в Німеччині не більше від року і можете це підтвердити документами (контракт на роботу, довідку про зарахування до університету тощо). Для отримання дозволу на це треба звернутися до Fahrerlaubnisbehörde, що у Straßenverkehrsamt-і вашого міста.
Після цього терміну треба отримати німецькі права, обмінявши на них ваші іноземні права або отримати їх з нуля. Note, що півроку — це приблизний термін, який витрачають люди, щоб підготуватися до екзамену, тому треба почати думати про це відразу по приїзді.
Їзда за вашими іноземними правами після завершення визначеного законом терміну прирівнюється до їзди без прав і карається штрафом або тюремним ув’язненням до року!2. Обмін без екзаменів: європейські права, права з Anlage 11 FEVЦе ніби очевидно, але напишу: ваше громадянство не має жодного значення, має значення лише, хто видав вам права (країна або штат США, провінція Канади).
Тут є три варіанти.
2.1 Права, видані членом Європейської Економічної ЗониЇх обмінювати не треба, на них не поширюється обмеження з п.1. Однак більшість країн ЄУ подовжує права лише, якщо ви у них мешкаєте. Тому незадовго до закінчення терміну дії ваших прав є сенс їх обміняти на німецькі. Ніяких екзаменів при цьому складати не треба.
2.2 Права, видані країнами (штатами федеральних країн), з якими укладено угоди про взаємне визнання посвідчень (Anlage 11 FEV).Список цих країн (штатів)Залежно від підписаної угоди, права з країн (штатів) цього списку визнаються або повністю (ніякі екзамени не потрібні), або частково (треба скласти лише теоретичний тест). Американські права категорії «Instruction permit», «Learner permit» і тп для обміну не визнаються.
2.3 Всі інші праваУ всіх інших прав обмін без екзаменів неможливий, це стосується прав з України.
3. Повний обмін: процедураОтже, для обміну (Umschreibung) треба відвідати Fahrerlaubnisbehörde, що у
Європейської Унії, Straßenverkehrsamt-і (він же Kfz-Zulassung) вашої ратуші треба:
— фоточка;
— антраґ (заява) на умшрайбунґ;
— ваші права у оригіналі.
Оскільки вони виконані згідно з Додатком 6 Віденської конвенції (Anlage 6 Wiener Übereinkommen), то переклад німецькою для них не потрібен. Нагадайте про це чиновнику, якщо він все-таки буде вимагати у вас це. У Баварії права надсилають в поліцію, і вона з лупою буде роздивлятися голограми на них. Після цього мєнти відішлють права назад до ратуші з вердиктом «не сфальшовані», і лише після цього процедуру можна продовжити. Це триває 2 тижні. У інших штатах такою хуйнею не займаються;
— тест на зір (Sehtest). Його можна пройти не тільки в окуліста, а й у будь-якому магазині, шо торгує окулярами, а також на курсах першої допомоги (про це далі). Замість літер вам будуть показувати отакі кільця, треба буде говорити, де у них розрив:
Тест треба проходити в окулярах/лінзах, шоб його скласти, треба мати понад 70% на кожне око. В тесті напишуть, проходили ви його в окулярах чи без, від цього залежить, як ви зобов’язані складати практичний екзамен і їздити.
— довідку про проходження курсу порятунку життя на місці ДТП (
Lebensrettende Sofortmaßnahmen am Unfallort). Зважте, шо існують два типи таких курсів: 8-годинний базовий курс і 16-годинний (дводенний) розширений курс. Другий — це для водіїв фур, і він називається «перша допомога» (
Erste Hilfe). Не переплутайте, вам треба базовий 8-годинний курс, шо називається
Lebensrettende Sofortmaßnahmen am Unfallort. Ці курси проводяться як правило на вихідних купою контор, дуже часто вони пропонують заразом пройти тест зору і сфоткатись на права — три в одному за одну суботу чи неділю. Там розповідають базові речі плюс нагадують про кримінальну відповідальність за незупинку на місці аварії і ненадання першої допомоги. Також пропонують потренуватися один на одному;
— назву автошколи, в якій ви зареєструвалися. Чиновники потім шлють документи у цю автошколу, а вже вона допускає вас до екзаменів;
— і останнє — це сертифікат TÜV про складений іспит. Його ви отримаєте після того, як склали теоретичний і практичний іспити.
Поки ви це зробите, ваші права вже надрукують, і будуть вас чекати. Вони діють 15 років з моменту складання антраґу на умшрайбунґ, категорія ж ваша (ми говоримо про B) діє пожиттєво, але з моменту складання іспиту (в правах зроблять відповідну наклейку).
Ваші права будуть діяти 15 років незалежно від терміну перебування в Німеччині і незалежно від терміну дії дозволу на перебування, однак аби їх через 15 років подовжити, ви маєте мешкати в країні. Враховуючи гемор іспитів, я рекомендую переїжджати тільки у країни з
додатку 11 FEV, шоб обміняти німецькі права на місцеві без іспитів.
4. Автошкола, обмін vs отримання з нуляДля обміну прав треба обов’язково зареєструватися у автошколі, яка «форштелить» вас на іспити до TÜV. Цікаво, шо оплата за форштелення може перевищувати саму оплату за іспит: наприклад, TÜV бере 21 євро за теоретичний екзамен і 85 за практичний, а автошкола — 30 і 100 єврів (а в Нюрнберзі і того більше). І якщо на практичному екзамені інструкторка типу працює і сидить поруч, то теорію ти здаєш повністю сам в TÜV-і.
Чим відрізняється обмін від отримання прав з нуля, якщо треба складати обидва іспити? Відрізняється відсутністю необхідності відвідувати обов’язкові заняття, а це:
— 14 лекцій з теорії;
— 4 їзди по автобану;
— 5 поїздок за містом (ландштрасе);
— 3 нічні поїздки.
Зрозуміло, шо з моїм «талантом» я наїздив більше, але обов’язкові заняття, за відвідання яких видається довідка, чомусь дорожчі. На теорію точно нема сенсу ходити: автошкола видає софтину з питаннями, по якій я і готувався.
Відсутність обов’язкових занять також означає, шо ви можете приступити до екзамену відразу, попрохавши про це інструкторку. Однак у Німеччині прийнято здавати з першого разу, а інструкторка пустить вас на екзамен, коли ви будете готові, але юридично ви маєте право наполягти на екзамені, якщо хочете.
Іще один момент — це випробовувальний термін (Probezeit). Він триває 2 роки, в цей час заборонено вживати алкоголь і не можна здійснювати грубих порушень правил: дорога до прощання з правами під час випробовувального терміну значно коротша, ніж після його завершення. Так от, випробовувальний термін зникає, якщо ваша категорія B була відкрита за 1,5 роки до переїзду в Німеччину (що разом з дозволеними 6 місяцями їзди дає 2 роки). Якщо права були видані пізніше, ніж за 1,5 роки, то X місяців видачі прав до переїзду + 6 місяців після відмінусовуються вам від дворічного випробовувального терміну. Цей момент є, напевно, найбільшим плюсом на користь того, шоб міняти права, а не отримувати їх з нуля.
Разом з тим, 1 рік, обов’язковий для права оренди автівки в DE (і не тільки в DE), нікуди не зникає, але я ще думаю, шо деякі контори мені вмовити вдасться. Але станом на сьогодні можу тіки сказати, шо юридично вони мають право вимагати чекати рік. На ваших правах немає ніякої відмітки про те, шо вони були обміняні, вам дадуть лише ксерокопію старих іноземних прав, з якою можна пробувати поговорити з конторами. Це арґумент проти обміну і за отримання прав з нуля.
5. Екзамени і отримання правЧитайте попередні серії:
Шлях до посвідчення водія. Частина І: теоріяШлях до посвідчення водія. Частина ІІ: практичний екзаменЕкзамени приймає компанія TÜV (це, строго кажучи, група компаній під одним шильдиком, але для вас не неважливо), яка отримує ваші персональні дані з адміністрації міста, а потім туди ж пересилає результати.
Спершу здається теорія, потім практика. Скласти всі екзамени треба за рік після подання заяви в ратуші. Відразу після складання
практичного екзамену екзаменатор видає папірчик, на якому написано, шо це ще не права. І потім мені ше 10 разів екзаменатор і інструкторка моя сказали, шо я не можу з цим папірчиком сідати за кермо.
Утім, для отримання прав треба лише сходити в ратушу, де вони вже на вас будуть чекати. Чиновниця відділу прав забере у вас ваші іноземні права і видасть німецькі. Це все. Ну принаймні на найближчі 15 років.
Шо трапляється з іноземними правами? Залежить від країни. Є два варіанти:
1. Права пересилаються у федеральний Kraftfahrt Bundesamt у Флєнсбурзі, він пересилає права до відповідної установи у країні, шо видала права. Шо ця установа робить далі? Хуй його знає.
2. Права зберігаються у ратуші протягом 3-х років, після чого знищуються. Це випадок України.
На тему того, чи можна їздити з німецькими правами в Україні, є багато застережень, особливо якщо у вас вже є українські права. Зрозуміло, шо мєнти не знайомі з конвенціями і законодавством, тому, крім цитування параграфів, треба мати з собою залізну зброю, шо відлякає хабарників і зекономить вам час. Так от, поки ратуша зберігає ваші права, ви можете перед поїздкою в Україну їх тимчасово брати, шо на 100% вирішує цю дилему.
Через три роки ратуша права знищить, за цей час варто озброїтись штампом із консульства України «прийнятий на тимчасовий(постійний) консульський облік». Цей штамп не дасть ДАІ жодної причини не визнавати ваші німецькі права: вони повинні діяти як мінімум три місяці (або більше, я точно не знаю). Зважте, шо Aufenthaltserlaubnis (і ше й у вигляді картки) не має ніякої юридичної сили в Україні (для цього йому потрібен апостиль і переклад на українську), рівно як і штампи у закордонному паспорті (які вже не ставлять) не можуть бути доказом, шо ви не є резидентом України.
І зараз виникає ще одне питання: чи можна сходити в ДАІ та написати заяву, шо ви загубили права? Ви, безумовно, не перша людина, що до цього додумалася: купа, наприклад, американців відразу по поверненню так роблять, у цьому немає нічого нелегального: немає заборони володіти правами кількох країн, просто процедура обміну прав — це релікт з 60-х років, коли не було баз даних, а забрати права за порушення правил дорожнього руху можна було лише фізично вилучивши документ. Хоча можна спекулювати, шо Україна не вийшла з 60-х років, для цього треба спробувати отримати квитанцію на штраф на ваші німецькі права.
Німеччина, наприклад, не має проблем з тим, шоб виписати штрафні бали на ваші ненімецькі права, а то й «забрати» їх, не забираючи документ фізично. Потихеньку Європейська Унія йде до того, шоб бани поширювалися на всю Унію (поки шо ні), тому деякі водії мають радіти, шо Україна знаходиться за межами ЄУ.
Оновлено 17.03.2016: Швейцарія не входить до списку країн, чиї права не потрібно обмінювати в Німеччині, викреслив її з відповідного розділу.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
