Дінкельсбюль ІІ: деталі

Ішов дощ стіною, а я був у футболці й без парасольки. Перше, шо я побачив — це пізнавальну табличку, яка показує історичні рівні повені:


Вуличних табличок у місті немає, вони намальовані фарбою:




Традиційний німецький знак, шо просить не загороджувати виїзд автівки з гаража, у Дінкельсбюлі доповнений фразою «і з іншого боку вулиці теж»:


А з іншого боку вулиці теж прохід якийсь — його просять не загороджувати:


У Дінкельсбюлі мене найбільше за все вразила скляна черепиця на місці вікна: як же красиво!

Міжнародні права: не міжнародні і не права

Два слова про книжечку, яка називається International Driving Permit, яку за невеликі гроші можна придбати. В Україні тільки в мусарні вона робиться, а в Німеччині це може робить автомобільний клуб ADAC.

Слід про цю книжечку знати таке:
— міжнародне посвідчення водія — це як Корейська Народно-Демократична Республіка: не народна, не демократична і на додаток не республіка, а де факто монархія. Отже, міжнародне посвідчення водія не є міжнародним і не дає право керувати транспортним засобом;
— насправді «міжнародне посвідчення водія» — це переклад національного посвідчення водія різними мовами: арабською там, китайською, французькою етц, зробленй згідно із зразком, викладеним у Женевській конвенції. Це релікт часів кінця другої світової, коли мєнти країн світу не знали не тільки іноземних мов, а й алфавітів, відмінних від власного. Так само, як і переклад будь-яких інших документів, він дійсний лише разом з оригіналом — національними правами;
— Віденська конвенція 1968 року (що діє і нині у модифікації 2011 року) запропонувала країнам уніфікований формат прав, де всі поля пронумеровані, а тому не потребують перекладу. Наприклад, поле №4а — це дата видачі прав, поле №9 — категорії, на які воно діє. Всі країни повинні визнавати такі уніфіковані права без перекладу, а International Driving Permit лишався лише для посвідчень старого зразка.
— питання алфавіту теж вирішилось просто: на правах повинна бути назва «permis de conduire» французькою, має бути вказаний код країни, а всі дані написані або продубльовані латинським алфавітом.  Зразок для міжнародних прав лишився більш менш у тому самому форматі, шо був і в Женевській конвенції.

Німецьке посвідчення водія

Україна ратифікувала Віденську конвенцію та видає права згідно з її зразком, за невеликим винятком: місце видачі прав та місце народження особисто в мене пише лише українською. Це, однак, не є важливою для управління автомобілем інформацією, а мені невідомо, в якій країні мєнти можуть доїбатися до цього.

Тому важливо знати: якщо країна, в яку ви їдете, підписала Віденську конвенцію (за посиланням список), а у вас права нового зразка згідно з Додатком 6 цієї конвенції (permis de conduire), то ніякі міжнародні права чи інші сертифіковані переклади вам не потрібні. Це також потрібно знати, якщо контора оренди автівки почне залупатися (таке рідко, але буває).

З відомих країн, що не підписали Віденську конвенцію, є США і Канада. Формально, там можуть міжнародні права вимагати, але насправді цього не роблять, та й всі поля в українських права продубльовані англійською. Усі інші країни треба гуглити: дуже часто там таки треба зробити міжнародні права.

Це стосується країн, шо не підписали Віденську, але підписали Женевську конвенцію. Якщо країна ніяку конвенцію не підписала, значить, вона не визнає іноземних посвідчень водія в принципі. З відомих таких країн це Китай.

P.S. Так виглядає перше посвідчення водія у світі, видане в 1887 році Карлові Бенцу Мангаймською обласною адміністрацією (Bezirksamt Mannheim) у Великому Герцогстві Баден (Großherzogtum Baden):