Феномен Ліхтенштейна

Знайомтесь — це Князівство Ліхтенштейн, у нього немає армії з 1868 року, і він пережив дві світові війни без окупації:


Можна пофантазувати на тему, як це йому вдалося. До першої світової Ліхтештейн був пов’язаний з Австрією: власне, він і названий на честь замку Ліхтенштайн, що знаходиться від Віднем. Його власники дуже хотіли отримати місце в Райхстазі, для чого потрібно було володіти землею, що не є під контролем жодного феодала. Так їм спало на думку купити кілька сіл у Альпах. У 1719 році кайзер надав цим селам статус князівства і повноправної суверенної держави у Священній Римській Імперії.

До аж 20 століття Князівство Ліхтештейн було такою собі «дачею» для родини Ліхтенштайнів, які продовжували мешкати під Віднем. У 1872 році перша залізнична лінія між Швейцарією та Австро-Угорщиною пройшла через Ліхтенштейн. Ця лінія існує і досі.

Під час першої світової Ліхтенштейн зазнав шкоди від економічних санкцій проти Австро-Угорщини, з якою світ його пов’язував. Тому він підписав митну і монетарну унію зі Швейцарією. З того час і до сьогодні він використовує швейцарські франки.

Після приєднання Австрії Ліхтенштайни переїхали до князівства: дружина князя мала єврейські корені. Потім князь зрікся престолу: ходять легенди, шо він не хотів ганьби, пов’язаної із окупацією князівства гітлерівським рейхом. Однак, окупації не сталося. Теоретично за Ліхтенштейн мала впрягтися Швейцарія, але вона сама готувалась до війни з наці-фашистами, і концепцією її оборони була евакуація всього населення до центру країни, в глибокі Альпи, звідки і планувалося відстрілюватися. Тому навряд чи швейцарці могли б запропонувати ліхтештейнцям шось ліпше від «тікайте до нас».

Шоб ми там не придумали для пояснення, чому гітлерівці не захопили два села у Альпах, що не мають армії та знаходяться просто на кордоні, факт залишається фактом: вони не захопили.

Після війни Австрія оголосила довічний воєнний нейтралітет, і Ліхтенштейн тепер межує з двома нейтральними державами, що не входять у жодні воєнні альянси. Це дає йому додаткову причину продовжувати не мати армії.

Ліхтенштейн — це дивна суміш прямої та парламентської демократії і монархії. Князь має право заветувати будь-який прийнятий парламентом закон і розпустити уряд, разом з тим то само можуть зробити громадяни, провівши референдум. Останнє розширення повноважень князя сталося у 2003 році. Власне, тоді князь сказав, шо якщо йому цього не дозволять, він образиться (!) і звалить у Австрію назавжди. І громадяни проголосували за те, шоб князь лишився, що викликало лютий батхерт у бюрократів Європейської Ради (які не обираються народом).

Гівноексперт

Ви, напевно, дивилися цю комедію. Якщо ні, ось чим ви можете зайняти 8 хвилин свого часу:

Це типу має бути смішно, але смішного нічого не бачу. Я просто уявив, шо було б, якби це в експерта була влада. Тоді діалог був би такий:
— Нам треба намалювати три перпендикулярні червоні лінії.
— Ти шо дебіл? Хто тебе на роботу взагалі узяв? Три перпендикулярні лінії (ржач).
— А дві лінії можна?
— Треба! Вони будуть синіми і під кутом 30°.
— Але ж мені треба...
— По ГОСТу лінії можна малювати тільки синьою пастою, описаною в ДСТУ 204898-39849ТХ, і тільки під кутом 30°. Де таких ідіотів понабирали то, а?
Через тиждень.
— Але ж тут лінії зиг-загом.
— Синусоїда! Це синусоїда! Де таких ідіотів то понабирали, ну як з вами працювати?
— Але ж це мали бути прямі лінії під кутом 30°, а не «сину..», як ви сказали?
— Си-ну-со-ї-да! Які прямі лінії? Хто сказав «прямі лінії»? Ви це вказали в ТЗ? Ні! Треба було вказати в ТЗ, де таких ідіотів понабирали то, а?

Я спершу подивився то відео, воно мені шось нагадало настільки, шо аж здивувався, шо таке могли зняти американці. Однак, зняли вони його, як виявилось, на текст «Совещание».

А ось і відповідь на відео, що робить справжній експерт:

Тут слід розуміти, шо бути ідіотами та висувати абсурдні вимоги — це не «баг», а дуже навіть фіча доброго керівника. Провокувати експерта подумати нешаблонно — це функція людини, яка принципово не повинна бути фахівцем. Звісно, тут має баланс, керівник повинен знати, де у нього «red line», яку переступати не можна, інакше вийде повна хуйня. Вміння, власне, знаходити координати цієї червоної лінії і відрізняє хорошого керівника від поганого, бо вказівки роздавати всі можуть.

Російська армія уже під Києвом

Захопили аеропорт «Бориспіль» і виїли мізки у його керівництва:
«
З метою підвищення рівня безпеки в аеропорту «Бориспіль» з 0:00 30 липня 2014 року контроль на безпеку проводитиметься для усіх відвідувачів аеровокзальних комплексів — як пасажирів, так і зустрічаючих та проводжаючих.
Додаткові пункти контролю встановлюються на всіх вхідних групах зон прибуття та відправлення. З метою розмежування потоків пасажирів в зоні прибуття та відправлення одна вхідна група працюватиме на вхід до терміналу, інша — на вихід.
»

Хоча, якщо це буде реалізовано, як у Домодедово (а все до того йде), то може воно і не так погано буде. У Домодедово з того боку, де зупиняється електричка, є два входи. Заходиш через один — тебе перевіряють по повній з металошукачами і тп. Заходиш через інший (він же найближчий до електрички) — нічого нема.

Тому мене ніхто не перевіряв там, але я бачив, як інших людей шманають.