(no subject)

Як завжди, сідаю за кермо автомобіля, дивлюсь — шото нє то. Тобто, зовні автомобіль виглядає абсолютно так само — чорне класичного дизайну ауді, обклеєне логотипом автошколи. А всередині шото нє то.
— Авто ґанц нове, — каже інструкторка. — Ти будеш перший на ньому їздити. Вчора тіки чучуть потестувала його.

І справді, передня панель — це єдине, шо дозволили дезигнерам зіпсувати, тепер там немає годинника, а шоб дізнатися час, треба натиснути кнопочку, і виїжджає якесь табло, де час показує малими літерами в кутку. Зате, блять, тепер можна під час поїздки дізнатися, шо на вулиці 13 градусів (срана спека пройшла, ура!), і передачі тепер підказує (лише в бік підвищення), але це вже мені неактуально.

— І ше дещо тобі треба знати про це авто: тут немає ручника.
Я спершу не побачив, а тут раз — і справді немає. На його місці тепер кнопочка, типу така, як для електричного підйомника вікон, тіки побільше. Коли збираєшся рушати, ручник знімається автоматично, кнопочку тре припіднімати лише, коли запаркувався.  Ну тобто технологічно ніби правильне рішення, але як же жити без так звичного хрусту ручника? Я і автомати завжди ставлю на ручник заради цього звуку, хоча в цьому особливої потреби немає.

Зовні зміни не сильно помітні загалом (і це правильно, незважаючи на 95%), а от сама їзда відчувається зовсім по-іншому. Я зрозумів, шо моя думка «ауді гавно, форди рулять» базувалася значною мірою на тому, шо я їздив на старих ауді і на нових фордах. А електроніка то у них всередині однакова, бошівська, тому їзда на машинах того самого покоління мало чим відрізняється. У ауді було завжди дуже хуйове зчеплення (мене зрозуміє лише той, хто їздив на ній), дуже нетолерантне до найдрібнішої помилки новачка, майже півтора місяці у мене пішло, шоб навчитися нормально рушати під гірку, при чому на інших автівках (фордах, опелях, фалве) такої проблеми не було. А тут новесеньке зчеплення, дуже круто працює, але тепер доведеться до нього наново звикати, єдине шо.

А, і фари тепер вмикаються автоматично, а то мене бісило, шо навіть у опелі є фотоелемент, а в ауді ше до цієї простої технології не додумалися.

І ше там швидше за все є камера заднього виду, бо це тепер обов’язкова вимога для нових автівок у Європейській Унії, але це щастя мені недоступне: паркуватися треба вміти без камер, парктроніків та іншої хуйні, тільки дзеркала і голову можна використовувати, ну принаймні поки не здасиш екзамен.

А коли я його здам, автошкола вже купить собі self-driving car, напевно. Чи не купить. Я тут зрозумів, що self driving у Європі — це зовсім не то, що self driving на американському континенті. Заїжджаю я праворуч на вузьку вуличку, точніше хочу заїхати, бо на в’їзді акурат запаркована велика фура. Шоб її об’їхати, тре заїхати на зустрічну смугу, а ніхуя ж через цю фуру не видно. Ну, власне, саме тому на перехрестях паркуватися забороняють. Можна побібікати або в поліцію подзвонити, тіки фура від цього нікуди не дінеться (уявіть собі для неї евакуатор, ха-ха), а заїхати на вуличку, не в’їбавшись ні в кого, треба.
— Подивись під фуру, бачиш там авто їде?
О, бля, і справді їде. Подивитись під фуру, подивитись за фуру, нікого нема — можна їхати.

Я уявляю собі, як автономні автомобілі будуть під фуру дивитися.