Брємергафен (Bremerhaven)

Неймовірно, я тут був і цей міст бачив, але тільки тепер помітив, шо він розвідний:


На дорозі видно, яка частина мосту піднімається:


Дуже оригінальна попільничка:


Контейнери, зачинені на замок: взагалі я помітив у північній Німеччині чи то хтось не хоче платити за сміття (але ж це обов’язково), чи то не хоче вивозити його велику кількість, але смітники часто огороджені або анальними парканами, або на замок закриті:


Мєнти рекламують SelectaDNA — спеціальний гель зі штучною ДНК, яким можна попшикати цінні речі, і тоді на них залишаться унікальні відбитки, які видно під ультрафіолетом і дозволяють однозначно ствердити, чи річ було вкрадено, та знайти власника. Наскільки це ефективно, хуй його знає, технологія застосується нещодавно.


Брємергафен у 2012 році

(no subject)

Здавалося б, шо такого складного — їздити по правилах. І знаєш же ніби всі нюанси, а от на практиці стикаєшся і робиш помилку.

Їду в 30-кілометровій зоні, 30 км/год, все як треба. Зліва стоїть туристичний автобус. Ну стоїть та й стоїть, проїзду не заважає, їду далі. Взагалі інструкторка у таких випадках б’є по гальмах, але тут вона вирішила просто виписати віртуальних пиздюлів: повз автобус треба проїжджати на швидкості 5 км/год. Я знаю це, але забув, шо це теж стосується і автобусів, які зупинилися на зустрічній смузі зліва.

Це мені нагадало дискусію про те, шо пішоходи «самі винні», шо переходять дорогу неправильно. Ті, хто підтримує цю точку зору, ніби вважає, що автомобілі — це такі сили природи, які неможливо зупинити, як снігова лавина чи цеглина на будмайданчику.

Однак автомобілі — це не сили природи, ними керують люди. Смертність людей, шо вийшли з автобуса, знижується до нуля, якщо всіх водіїв змусити дотримуватися такого правила.