noddeat

Публічні туалети у Мальті є в кожному, навіть найдрібнішому містечку. Більшість їх безкоштовні:

Особиливість мальтійських туалетів — це відсутність функції зливу в пісуарах. Тобто, механізм зливу зазвичай є, але скористатися ним може лише «сисадмін» туалету:

Це спершу висадили мене, бо я намагався розібратися, як змити. Іше в Мальті пісуари частіше за все у весь людський зріст:

Туалети іноді виглядають непрезентабельно, а іноді є шедеврами архітектури:

Мальтійці вважають, що краще профінансувати один публічний туалет, ніж вдихати парфуми обісцяних стін, тому туалети безкоштовні. Я знайшов тільки один платний туалет у країні, але він свою платність (30 центів) намагався обґрунтувати різноманітними свистоперділками:

Наприклад, унітаз не лише зливає гімно, а дизінфікує сидіння, яке заїжджає у залізну шафу:

Рукомийник. Підносиш руки в ліву частину — наливається мило, потім пересуваєш у праву частину — ллється вода. І ще правіше — сушка:

І в пісуарі тут теж немає зливу:

Утім, десь у паралельному Всесвіті сидить мальтійський блогер і ділиться враженнями від Франції: «Прикинь, у них після того як посцяв у пісуарі, він водою навіщось поливається.»

Це був останній пост про Мальту, більше не буде.