Lardo

На полиці зі всякими шинками відкрив для себе італійське сало. Зроблено в місті Сьєна, шо на півдні від Флоренції. Хоч я і не фанат цієї страви, їм раз на кілька років, дуже нічогеньке воно, мушу сказати. Нічим на смак не відрізняється від українського.

В Німеччині теж роблять, до речі, називається Rückenspeck, в Україні відоме як шпик. Це не масовий продукт, продається не скрізь, спробувати німецьке сало поки шо не наважився.

(no subject)

Зі слухом у мене погано: слон в дитинстві наступив на вухо. Не тільки з музичним слухом, а й з тим, що відповідає за розшифровування іноземних мов. Тому я і досі хріново розумію, коли мені шось швидко говорять, преферуючи спілкування «ін шріфтліхе форм».

Типова телефонна розмова виглядає у мене десь так:
Німкеня: Апколрппви алрпоррола рорвірпрпіврп виоиолстолтсійфдла чи краще завтра це вирішити?
Я: Еее, краще завтра!
Німкеня: Ппалополаолт вотаолтм млдамлтм завтра оролролиіриримж, окей?
Я: Окей!
Німкеня: Чудово, приємного тоді дня!
Я: Взаємно.

І якось виходить функціонувати в цьому супільстві же ж.