Острів Узедом: купальна залізниця та німецько-польський кордон

Крім всього іншого, до складу Мекленбурґу—Передпомеранії входять два острови — Рюґен і Узедом (польська назва — Узнам):


Останній частково належить Польщі, це їй було потрібно, щоб контролювати «проїзд» з Балтійського мора у порт Щечіна, уся польська частина острова належить місту Швіноуйщє:


На німецькій частині острова є кілька переважно пляжних містечок, які сполучає між собою Узедомська купальна залізниця (Usedomer Bäderbahn, UBB):


Загалом, залізницю тут збудували ще в 19 столітті, але після війни вона якось занепала. В 1995 році було створено Купальну залізницю як дочірнє підприємство Дойчебана, збільшено кількість станцій, а в 2008 році залізниця стала їздити на польський бік острова. Потяги, що тут їздять — дизелі Stadler GTW. Так виглядає мережа ліній, залізниця сполучає острів Узедом з іншим островом Рюґен, а також з континентальною залізничною мережею:

Джерело: ubb-online.com

Це єдина залізниця у Німеччині, на станціях якої немає квиткових автоматів. Кас, утім, теж немає:


А на польському боці острова так і взагалі нічого немає. У 2008 році, коли Польща вступила у Шенґен, було відкрито станцію Швіноуйщє Центр, що, як випливає з її назви, знаходиться у центрі міста Швіноуйщє. Взагалі у Швіноущя є свій власний вокзал, але він знаходиться на іншому острові Волін, який не з’єднаний з Узедомом ніяк. Тому станція Швіноуйщє Центр обслуговує тільки німецьку Узедомську купальну залізницю і є, здається, єдиною станцією в Польщі, через яку не проїжджає жоден потяг польської залізниці:




На цій станції дві колії, колія 31 і колія 32. Логічно, правда?


Однак, я як прикордонний фрік не поїхав до Швінуйщя, а вийшов там, де виходили всі люди до 2008 року — на станції Альбек Кордон:


Ця станція знаходиться, як випливає з її назви, просто на кордоні, а от до міста Альбека вона має дуже опосередкований стосунок:


Біля кордону ще залишилася величезна будівля федеральної поліції. От скільки ж колись грошей впусту витрачалося:


Однак, місця, де перевіряли паспорти, не збереглося, і я навіть не впевнений, чи тут був офіційний перехід. Для автомобілів тут точно був закритий рух. Гадати, де кордон, не треба: асфальт міняється на гарну бруківку — починається Польща:


Виділена стоянка з написом «рікші», я і не знав, шо так називають фірманів, що возять туристів на конях:


Пару метрів від кордону — і починається місто Швіноуйщє:


Так кордон виглядає з іншого боку. Цікаво, шо поляки повісили скрізь знаки «кордон держави», щоб ми точно здогадалися, де ми:


Поштова скринька, смітник, вказівник на місце, до продають копчену рибу, всі написи німецькою:


Далі буде