noddeat

Як я вже писав, у Мекленбурзі—Передпомеранії мешкає всього 1.6 мільйона людей. Тому недивно, що населення адміністративного центру цього штату ненабагато більше за Байройт — 95 тисяч. Отже, місто Шверін, з наголосом на «ін», що дуже нетипово для німецької мови. Як і багато інших міст регіону, ця назва слов’янського походження, а саме з нині мертвої полабської мови, і вперше зустрічається у письмових джерелах 1012 року під назвою Zuarina, що потім перетворилося в Zuarin. В 15 столітті назва змінилася на Swerin, що читається як Зверін, і нинішньою українською звучало б як Звірін. З 16 століття місто відоме під своєю нинішньою назвою — Шверін.

До 1918 року Шверін був частиною графства Мекленбурґ, з 1919 до 1933 року Шверін був столицею Вільного Штату (республіки) Мекленбурґ—Шверін, у 1934 році нацисти ліквідували федеративний устрій і об’єднали Мекленбурґ-Шверін та Мекленбурґ—Штреліц у єдиний район (ґау) Мекленбурґ. 2 травня 1945 року Шверін був захоплений американською армією, а через місяць його передали під керівництво британцям. Потім, як ви знаєте, Мекленбурґ став частиною радянської окупаційної зони, і місто передали Червоній армії, Шверін спершу став столицею землі Мекленбурґ, а після її поділу — центром адміністративного району Шверін. У 1990 році після об’єднання Німеччини Шверін став столицею новоутвореного штату Мекленбурґу—Передпомеранії.

Подивимось місто. Дерева в горшиках біля вокзалу, посаджені німецькою залізницею:

Осередок Нідерландів на Балтиці:

Будинок під відеонаглядом. Цікаво, навіщо:

Пасаж імені Пушкіна:

Ви помилилися, як подумали, що тут дуже люблять цього письменника. Назва пасажа за німецькою традицією названа за вулицею, на якій він знаходиться:

Про те, що в Мекленбурзі багато неонаці свідчать численні наліпки «тут немає місця для наці». Такого я не пам’ятаю в жодному іншому німецькому місті:

У Шверіні дуже чисто, навіть як на Німеччину (яка не така чиста, як про неї думають). Однією з причин цьому є, наприклад, попільничка на всіх смітниках: