Мекленбурґ—Передпомеранія — останній невідвіданий мною німецький штат, чому причиною було його розташування далеко на півночі:

Історія цього штату зв’язана з історіями не тільки Німеччини, а й Польщі та України. Отож, Мекленбурґ—Передпомеранія складається з історичних регіонів Мекленбурґ та шматка довоєнної пруської провінції Померанія, що польською називається Pomorze, а німецька назва Pommern теж походить з однієї зі слов’янських мов, якими розмовляли на тих теренах, і теж означає «помор’я» (чи може правильніше б українською було «примор’я», я не знаю).
На цій мапі червоним позначено Померанію, що входила до складу Прусії (синім) в часи Німецької імперії:

В 1939 році почалася Друга Світова війна, СРСР і нацистська Німеччина поділили Польщу між собою, Західна Україна відійшла до СРСР. У 1945 році Польща перетворилася з ворога СРСР на друга, але Західну Україну повертати їй ніхто не збирався. Було вирішено, що замість неї Польща отримає кусок Німеччини, а саме Силезію та більшу частину Померанії. Від того, шо залишилось, було утворено провінцію Мекленбург—Западная Померания, яку через кілька місяців перейменували на просто Мекленбурґ аби не нагадувати німцям, що Померанія вже їм не належить.
У 1952 році штати в ГДР були ліквідовані та замінені на райони (бецірки), замість Мекленбурґа були утворено бецірк Росток, бецірк Шверін та бецірк Нойбарнденбурґ. У 1990 році ці три бецірки були наново об’єднані у федеральний штат Мекленбурґ—Передпомеранія, а колишні бецірки стали краями (Landkreis). Ось тут видно межу між Мекленбурґом і німецькою Померанією:

Та частина Померанії, що відійшла Польщі, нині становить три воєводства — західнопоморське зі столицею в Щечіні, поморське зі столицею в Ґданську та куявсько-поморське зі столицею в місті Бидґощ. Цікаво, що німецьку померанію поляки називають як у оригіналі — Pomorze Przednie або Przedpomorze, хоча з точки зору Польщі це ніхуя не Передпомеранія, а дуже навіть «за-». У польській Померанії мешкають кашуби — це разом із лемками одна з небагатьох непольськомовних груп у країні, їхня мова дуже схожа на польську, лінгвісти спершу вважали її говіркою, але зараз кашубська вважається мовою, незважаючи на відсутніть армії і флоту.
Однак, повернемось до німецької Померанії та Мекленбурґу. Отже, це найменш заселений (за густиною) штат у країні з населенням у 1.6 мільйона на 23,174 кв. кв. Нагадаю, у одному Гамбурзі мешкає 1.8 мільйонів людей, а про Берлін так взагалі нема мови. Тому це єдиний штат, де є хоч якась дика природа і велика кількість незрубаних лісів, тут відсутня промисловість, але як наслідок — найнижчий ВВП, найвище в країні безробіття (10%) і неонаці у штатовому парламенті та міських радах. І хоча рівень життя тут вищий, ніж у сусідній Польщі, внутрішня міграції на захід Німеччини призвела до такого здешевшання житла, що прикордонні поляки купують тут хати, які дешевші, ніж у Польщі.
Ну і ще тут є Балтійське море, на яке приїжджають ті німці, які не хотять летіти в Іспанію. Це був останній німецький штат, у якому я не був, хоча ставити позначку «я був у всій Німеччині» поки що зарано. І тим не менш.
Ну і для тих, хто прочитав цю нудотину, трохи фоток. Вокзал у Штралзунді (Stralsund):



Історія цього штату зв’язана з історіями не тільки Німеччини, а й Польщі та України. Отож, Мекленбурґ—Передпомеранія складається з історичних регіонів Мекленбурґ та шматка довоєнної пруської провінції Померанія, що польською називається Pomorze, а німецька назва Pommern теж походить з однієї зі слов’янських мов, якими розмовляли на тих теренах, і теж означає «помор’я» (чи може правильніше б українською було «примор’я», я не знаю).
На цій мапі червоним позначено Померанію, що входила до складу Прусії (синім) в часи Німецької імперії:

В 1939 році почалася Друга Світова війна, СРСР і нацистська Німеччина поділили Польщу між собою, Західна Україна відійшла до СРСР. У 1945 році Польща перетворилася з ворога СРСР на друга, але Західну Україну повертати їй ніхто не збирався. Було вирішено, що замість неї Польща отримає кусок Німеччини, а саме Силезію та більшу частину Померанії. Від того, шо залишилось, було утворено провінцію Мекленбург—Западная Померания, яку через кілька місяців перейменували на просто Мекленбурґ аби не нагадувати німцям, що Померанія вже їм не належить.
У 1952 році штати в ГДР були ліквідовані та замінені на райони (бецірки), замість Мекленбурґа були утворено бецірк Росток, бецірк Шверін та бецірк Нойбарнденбурґ. У 1990 році ці три бецірки були наново об’єднані у федеральний штат Мекленбурґ—Передпомеранія, а колишні бецірки стали краями (Landkreis). Ось тут видно межу між Мекленбурґом і німецькою Померанією:

Та частина Померанії, що відійшла Польщі, нині становить три воєводства — західнопоморське зі столицею в Щечіні, поморське зі столицею в Ґданську та куявсько-поморське зі столицею в місті Бидґощ. Цікаво, що німецьку померанію поляки називають як у оригіналі — Pomorze Przednie або Przedpomorze, хоча з точки зору Польщі це ніхуя не Передпомеранія, а дуже навіть «за-». У польській Померанії мешкають кашуби — це разом із лемками одна з небагатьох непольськомовних груп у країні, їхня мова дуже схожа на польську, лінгвісти спершу вважали її говіркою, але зараз кашубська вважається мовою, незважаючи на відсутніть армії і флоту.
Однак, повернемось до німецької Померанії та Мекленбурґу. Отже, це найменш заселений (за густиною) штат у країні з населенням у 1.6 мільйона на 23,174 кв. кв. Нагадаю, у одному Гамбурзі мешкає 1.8 мільйонів людей, а про Берлін так взагалі нема мови. Тому це єдиний штат, де є хоч якась дика природа і велика кількість незрубаних лісів, тут відсутня промисловість, але як наслідок — найнижчий ВВП, найвище в країні безробіття (10%) і неонаці у штатовому парламенті та міських радах. І хоча рівень життя тут вищий, ніж у сусідній Польщі, внутрішня міграції на захід Німеччини призвела до такого здешевшання житла, що прикордонні поляки купують тут хати, які дешевші, ніж у Польщі.
Ну і ще тут є Балтійське море, на яке приїжджають ті німці, які не хотять летіти в Іспанію. Це був останній німецький штат, у якому я не був, хоча ставити позначку «я був у всій Німеччині» поки що зарано. І тим не менш.
Ну і для тих, хто прочитав цю нудотину, трохи фоток. Вокзал у Штралзунді (Stralsund):