Про німців та e-mail-и

Німці не відповідають на листи електронною поштою. Це я написав не для того, щоб поскаржитися, а радше аби повідомити про цей факт. В деяких випадках мені це подобається, я сам не завжди відповідаю на листи, якщо нема в цьому нагальної потреби, але іноді хочеться мати якесь підтвердження тому, що про тебе не забули.

Для німця очевидно, що все відбувається automatisch, тому зайобувати листами не потрібно, це ж не Франція, де твої папери загублять і через три місяці згадають «ой, ви б не могли надіслати ще раз це?». Тут все automatisch. Ну, для тих, хто вірить в казки, а я до таких людей не належу, тому чекаю визначені місцевими порядками три місяці, і якщо за ці три місяці нічого не відбувається, значить, щось зламалось. Утім, у 99% таки відбувається, і мої побоювання виявляються марними. Але все одно, ліпше, аби вони відповідали на e-mail-и.

У англомовних людей все не так. США, Австралія, Юкей — скрізь тобі через 10 хвилин напишуть, як вони hard working on your problem і to ensure highest degree of satisfaction. Ну, але це вже інший бік медалі: насправді вони ніхуя не роблять, а тільки шлють безсенсовні e-mail-и, краще б не слали, раз ніхуя вже не роблять.

Потрібна золота середина, якийсь баланс між німецькою мінімізацію кількості e-mail-ів та англійським відром спаму. Але де є той баланс?

Взагалі, найбільше мене бісять культурні расисти, це ще гірше, ніж расисти звичайні, бо останні ніби суспільством засуджуються, а от пупи землі, які вважають, що якщо things are done differently, ніж у їх культурі, то це Germans are so rude.

This is Germany, fuck you, things are not done here as back home!

І все-таки, чому німці не відповідають на e-mail-и?

Амберґ ІІ: деталі

Німецька мова має репутацію грубої, але це не так: де б іще ви зустріли на будинках слово «провулочок»? І ще й написане в різний спосіб: у Ліндау це було gässele, а тут gäßchen:






Біля кожної аптеки — термометр, гігрометр і барометр. У барометра шкала поділена на «хуйова погода», «так собі» та «пиздата погода». У час, коли я там був, він показував «так собі»:


Крім найменшого готелю, в Амберзі є ще найменша маршрутка в світі:


На одній з вулиць мешканці скинулися на нереально круті таблички:


Деякі речі можна не помічати довго, аж поки очі не починають бачити. Наприклад, тільки в Амберзі я звернув увагу на вертикальні бар’єри на дахах:


Іноді вони ідуть у кілька рядів:


Це, однак, не є особливістю Амберґа, такі сітки є майже на всіх будинках у Німеччині:


Так, їх призначення це захист від падіння сніжних лавин на голови німецьких бюрґерів, також вони не дають снігу накопичитися на краю даху, і зменшують ймовірність утворення бурульок. Разом із трубою, що збирає з даху воду, ця ймовірність зменшується до нуля. Додатковий захист — це отакі ґачки, які теж не дають снігу зліпитися у великі шматки: