Campione d'Italia I: Melide et Bissone
Apr. 22nd, 2013 10:10 amМожливо, з минулих дописів ви помітили дірку на швейцарській території — італійський ексклав Campione d'Italia. Це один з двох анклавів у Швейцарії, перший я вам вже показував. Звичайно, я не міг шось таке пропустити:
Як сюди потрапити? Є кілька способів, наприклад, паром з центру Луґана. Однак, з точки зору логістики він мене не влаштував: я планував уранці відвідати гору Сан-Сальваторе, і тому логічніше було б мені звідти проїхатия одну станцію електрички до Меліде, що я і зробив:
Автобан через озеро Луґано, ним можна доїхати до Мілану:

А справа від автобану набережна, тут же озеро і можна перейти пішки. Вдалині видно село Бісоне:

Взагалі, я не планував іти пішки, але поки я шукав, де і як купити квитки на автобус, він уже поїхав. А наступний через годину. Тому, вперед:

Якщо не враховувати сраного дощу, то дорога дуже хороша. Бісоне:

Це невеличке село (875 мешканців) існує на мапі світу з щонаймні 735 року. В давні часи Бісоне і Меліде мали монополію на постачання риби в Луґано.

Іще про Бісоне треба сказати, що тут є публічний туалет з ретро-зливом:

Автобусна зупинка. Звідси починається сучасна забудова:

Автобан (над мостом) і вказівник на Кампіоне. Звідси всього пару кілометрів до італійської території:

Тут тротуар закінчується. Я ще не знаю, що на мене чекає:

І тут починається пиздець. Відсутність узбіччя — це не так погано, я коли бачу автомобіль просто роблю один крок в сторону на траву і чекаю, поки він проїде. Однак, тут на мене чекала вузька дорога по одній смузі в кожен бік, без узбіччя і з парканами з обох боків. Гірше для пішохода може бути тіки тунель:

Альтернативної дороги нема, всі мешканці Бісоне і Кампіоне їздять на автівках або автобусі. Єдине спасіння — це оці заїзди в будинки, вони трапляються кожні 10-15 метрів:

Чесно кажучи, я вже хотів іти назад: дощ, на мені жодного світлого елементу, круті повороти з обмеженою видимістю і оці паркани дуже підвищували ймовірність бути збитим машиною. Однак, я побачив велосипедиста, який топив угору на шосейнику з покер-фейсом. Чим я гірше? І перебіжками, від одного заїзду до іншого, рушив уперед.
Як сюди потрапити? Є кілька способів, наприклад, паром з центру Луґана. Однак, з точки зору логістики він мене не влаштував: я планував уранці відвідати гору Сан-Сальваторе, і тому логічніше було б мені звідти проїхатия одну станцію електрички до Меліде, що я і зробив:
Автобан через озеро Луґано, ним можна доїхати до Мілану:

А справа від автобану набережна, тут же озеро і можна перейти пішки. Вдалині видно село Бісоне:

Взагалі, я не планував іти пішки, але поки я шукав, де і як купити квитки на автобус, він уже поїхав. А наступний через годину. Тому, вперед:

Якщо не враховувати сраного дощу, то дорога дуже хороша. Бісоне:

Це невеличке село (875 мешканців) існує на мапі світу з щонаймні 735 року. В давні часи Бісоне і Меліде мали монополію на постачання риби в Луґано.

Іще про Бісоне треба сказати, що тут є публічний туалет з ретро-зливом:

Автобусна зупинка. Звідси починається сучасна забудова:

Автобан (над мостом) і вказівник на Кампіоне. Звідси всього пару кілометрів до італійської території:

Тут тротуар закінчується. Я ще не знаю, що на мене чекає:

І тут починається пиздець. Відсутність узбіччя — це не так погано, я коли бачу автомобіль просто роблю один крок в сторону на траву і чекаю, поки він проїде. Однак, тут на мене чекала вузька дорога по одній смузі в кожен бік, без узбіччя і з парканами з обох боків. Гірше для пішохода може бути тіки тунель:

Альтернативної дороги нема, всі мешканці Бісоне і Кампіоне їздять на автівках або автобусі. Єдине спасіння — це оці заїзди в будинки, вони трапляються кожні 10-15 метрів:

Чесно кажучи, я вже хотів іти назад: дощ, на мені жодного світлого елементу, круті повороти з обмеженою видимістю і оці паркани дуже підвищували ймовірність бути збитим машиною. Однак, я побачив велосипедиста, який топив угору на шосейнику з покер-фейсом. Чим я гірше? І перебіжками, від одного заїзду до іншого, рушив уперед.