Ґуанчжоу (Guangzhou, 广州)

Місцеві називають це місто Квонцау, а столицю Китаю — Пакін. У Пекіні же столицю Китаю називають Бейджін, а це місто — Ґуанчжоу. Так от, якого хуя ми запозичили Ґуанчжоу у пекінській вимові, а Пекін — у кантонській, тоді як повинно бути навпаки?


У англійській все трохи логічніше: припливли спершу сюди португальці, перетерли з мешканцями, спитали, хто головний на районі, і записали місцеві топоніми, як могли. Зокрема, місто 广州 вони записали як почули — Cantão. Потім припливли британці, спитали португальців, почому сало на базарі, і стали називати місто Canton. І хоча в сучасній англійській використовується запис 广州 китайською латинкою — Guangzhou, мова, якою говорять у Гонконзі, провінції Ґуандон (Guangdong) та її столиці Ґуанчжоу, все ще називається Cantonese — кантонська китайська. Наскільки вона сильно відрізняється від мандаринської, не можу сказати, слухаючи оголошення в метрі (тут теж говорять мандаринською і кантонською), на слух це як білоруська і польська: в мандаринській більше шиплячих, кантонська більш дзвінка. Особливістю китайського письма є те, що воно для всіх діалектів єдине, просто ієрогліфи по-різному вимовляються. Тобто, проблеми дублювання написів різними діалектами не існує.


Табличку з вулицею мешканці Пекіна-Бейджінга, Шанхая і Ґуанчжоу прочитають абсолютно по-різному, як ніби це три різні вулиці:


Для іноземця це означає одну річ: якщо китаєць вас не розуміє, покажіть йому це на письмі: він може не володіти мандаринською, але ієрогліфи на своєму діалекті прочитає і зрозуміє.

Я шось відволікся, ви хотіли, певно, радше фотки, ніж моє пиздіння:


Місто однією фоткою можна показати так:


Загалом, типове заможне китайське місто, збудоване з розрахунку на автівки:


Типове китайське будівництво — це величезний надземний пішохідний перехід на перехресті:


З одного боку, це набагато ліпше, ніж підземні переходи в Києві, набагато:


З іншого, я би преферував, аби це автомобілі їхали в підземний тунель, як це роблять у, наприклад, Мюнхені. Багатоповерхові розв’язки — це хороше рішення для заміських трас, але погане для естетики міста:




Оперний театр виглядає непогано:


Ґуанчжоуцям дуже хотілося мати свою Ейфелеву вежу, і в 2009 році вони збудували 600-метрову «дуру» — телевежу, що була найвищою спорудою в світі до 2011 року:




В місті є сучасна архітектура:




Сучасне мистецтво:




Але в кінці дня мене цікавило лише одне питання: «Де тут, до ясної холєри, туалет?»



4. Шенжень:
А.) Про візи на Китайщині, кордон з Гонконгом
Б.) Метро, деталі, OCT та монорейка
В.) Старе місто Сінань, сучасне місто

3. Макау: деталі, місто

2. Гонконг
А.) Центр: Вступ, центр, парки, Мон Кок
Б.) Транспорт: надземний транспорт і деталі, метро ч. 1, метро ч. 2
В.) Нові Території: острів Лантау, природа і залишки рибацьких сіл

1. Сполучені Штати Америки та Рейк’явік

Соціальна реклама про пристібання на задньому сидінні

Дітям до 16-ти та людям зі слабкими нервами подивитися обов’язково з 10-ї секунди кілька разів:

Джерело: ru-chp

Похуїзм деяких людей до власного життя мене не перестає дивувати: для того, щоб збільшити свій шанс на життя, треба лише застібнути сраний ремінь. Клац — і ти живий. Не пристібнувся — вилетів через передню шибу, заразом покалічивши пристібнутого спереду пасажира. Однак, деяких людей треба прям на колінах прохати, щоб вони це зробили, а потім, коли я відвертаюсь, вони відстібаються. Треба такі ролики крутити всім ще з дитсадка.