День удался

Стоїмо, розмовляємо. Повз проходить пара в обіймах. У неї в руці майже порожня пляшка горілки. Траєкторія руху, як у пласкої хвилі: горілку було спожито успішно. Спілкуються ніби німецькою німецькою, але у неї періодично проскакують слова «бля» та «єбана».
«О, це ж наші люди», — каже мені колега. Вони проходять повз, і колега такий: «Здарова!»

Він зупиняється, і рушає на нас. Траєкторія синусоїдою, я нагадаю, в площині xy, додатково тіло гармонійно осцилює в площині yz, але при цьому тримається на ногах. «Пцни, сгрткі нннннйдёца?», — питає він. Г. дістає пачку, тіло тіло, осцилюючи в площині xyz, намагається взяти цигарку, при цьому від падіння його утримує дама, яка йому дістає ледве до грудей, ну і по вазі теж приблизно 1/4 його. Дама, німецькою, без акцентра, питає про запальничку, перемежовуючи це словом «бля», нарешті знаходить її в себе і підпалює цигарку своєму кавалеру. При цьому, в другій руці у неї горілка, а ще вона тримає його, щоб не впав. «Данке шон, шьонен абенд нох!» — каже дама. Пара продовжує свій непростий рух.

Ну, коротше, слов’яни не вміють пити, а німці вміють, наочне підтвердження.