Єврейський музей у Франконії (Jüdisches Museum Franken)

Знаходиться він у Фюрті, через дорогу від ратуші:


Було холодно, тому перед оглядом експозиції ми вирішили бахнути кошерного еспреса. «Дивись який годинник», — каже мені приятель. Дивлюсь: годинник та й годинник, хулі тут такого? Потім підійшов ближче:


Ну так, не тільки римляни використовували літери для чисел, це була загальносвітова практика.

Будинок, у якому знаходиться музей, цікавий сам по собі: археологи тут відкопали микву — ритуальну баню, вода з якої повинна походити з природного джерела. Зазвичай прорубували колодязь і робили баню з ґрунтових вод:


Зацініть глибину:




Зрозуміло, що тільки заможні люди могли собі дозволити приватну мікву під хатою (ну це як зараз мати свій басейн), решта ж користувалася публічною миквою при синагозі. Є цілий список речей, для яких вимагається ритуальне миття, я запам’ятав тіки, шо після сексу треба пеніс мити, що в часи хрінового доступу до води мало сенс. Нині міквою користуються лише юдеї-ортодокси, правда вода у неї з крану, натомість у реформаторському юдаїзмі вважають, що тре користуватися звичайним душем і не їбати собі мозок.

З підвалу піднімаємось на дах, а там — сукка:




Ритуальне бухло:


Ритуальний коньяк «Лезгинка», вироблений у Дагестанській АССР:


Цена со стоимостью посуды — 17 руб 80 коп:


Книжки:


Ну я ніби знав, що в івриті читають і пишуть справа наліво, але до поїздки в Ізраїль я не задумувався над тим, що через це початок книжки знаходиться в них там, де у нас кінець, і навпаки:


Меню в рестораціях це теж стосується — все гортають в зворотній бік.

Кулінарні рецепти від мами:


Тепер про несмішне: починаючи десь з 17 століння і до останньої війни Фюрт був баварською Одесою: єврейське населення становило близько 25% (~3 тисячі осіб), і в євреїв були практично рівні права з християнами, зокрема щодо будівництва синагог етц.

В кінці 45-го року в Фюрті було організовано табір переміщених осіб єврейського походження, в ньому було 875 людей. Зараз у Фюрті є близько 450 євреїв, майже усі вони приїхали з країн колишнього СРСР за програмою зворотньої єврейської міграції. В Байройті та сама ситуація, зрештою.

Цей стілець — один з чотирьох, які дивом збереглися зі зруйнованої у 1938 році головної фюртської синагоги:


Цей християнський бізнесмен розширив свій бізнес, приватизувавши в 30-х роках кілька єврейських підприємств. Після війни отримав Betriebsverbot (заборону займатися бізнесом), але своєчасно встиг переписати його на доньку і жінку, а в 1949 реабілітувався і продовжив свою діяльність:


У 1974 році оборот сягнув 6.4 мільярди дойчмарок, компанія проіснувала до 2009 року, співпрацюючи з мережею супермаркетів Karstadt, а в 2009 році збанкрутувала й була продана по частинах. Торгову марку Quelle купили якісь чуваки з Гамбурґа і створили онлайновий магазин, який продає всяку хуїту, у англійській вікіпедії нема жодного слова про нацистське минуле Quelle. Отакі пироги.