noddeat

Місце, де я зараз мешкаю, має хоч і не ідеальний клімат, але близький до нього: взимку рідко буває холодніше за –10, влітку — рідко більше за +30. Часто дощить, але вже через годину сліди дощу зникають, і палить сонце. Динамічність клімату і його м’якість, зумовлена наявністю невеликих гір — те, що треба.

Теплі країни типу Італї, Іспанії чи Ізраїлю — гавно, там жити можна тіки восени і навесні. Взимку там срані дощі, а додатково в квартирах не передбачене опалення, і тому холодно. І дощі взимку гавно. Влітку там пекло і пиздець, з травня по вересень знаходитися на вулиці неможливо, а кондиціонери я ненавиджу, і як добре, що у Німеччині їх немає, бо клімат дозволяє.

Холодні країни типу Канади, Росії, Норвегії — гавно, на велосипеді особливо не поїздиш у мінус тридцять, на газоні не посидиш з ноутом, стейка не посмажиш на грилі, по лісу не погуляєш.

Помірні країни на кшалт Нідерландів, Бельгії, південної Швеції та Данії, Британії гавно, бо там постійно дощить, сонячних днів мало.

Лишається тіки континент — країни з нормальним кліматом: Франція, Німеччина, Швейцарія і тп, де є всі пори року, але разом з тим, вони не є екстремальними.

Утім, я ще не визначився, яке ж місце на цій планеті має ідеальний клімат.

У 25 кілометрах на захід від Байройта, у Франконській Швейцарії, знаходиться містечко Санпарей (Sanspareil), що в перекладі з французької означає «неевклідова геометрія»:

Назва ніби як походить від вигуку маркграфині Вільгельміни: «C'est sans pareil!» Утім, враховуючи, що на той час головним замком Німеччини був Сансусі у Потсдамі, називати щось «Sans-блаблабла» було настільки ж модно, як зараз «Блаблабла-плаза». Місцеві, однак, часто вимовляють назву Sanspareil на німецький лад — Санспарайль. Обидва варіанти є легітимними, але я надалі користуватимусь французькою назвою, Санпарей.

У цьому містечку, або навіть селі, є дві туристичні атракції — кам’яний сад і замок Цверніц:

Замок може не на стільки цікавий сам по собі, як його розташування на скелі:

Зацініть товщину стіни у вежі — майже 2 метри:

Вид з вежі. Дерева — це кам’яний парк, який я частково показував у минулому пості:

А ось і власне, сам Санпарей:

Ну, типове баварське село, в принципі.

Дах:

З цікавих експонатів усередині — прикордонний стовп з 1842 року, який позначав межі власності Алєксандра фон Вюртемберґа, зокрема територію, на якій він убивав тварин в лісі (т.зв. полювання):