Пляуен (Plauen)

Пляуен — це столиця Фоґтландії (Vogtlandkreis), що у штаті Саксонія:


Слово «Vogt» українською перекладається як «війт» і походить з латинського (ad)vocatus, початкове значення якого не було пов’язане із юриспруденцією, а означало «охоронець», себто чувака зі шляхти, який контролював певну територію. Таким чином, назва Фоґтландія (латиною Terra advocatorum) сучасною українською мовою перекладається як Паханат. Вона межує із Баварією (а точніше з Верхньою Франконією), Тюринґією та Чеською Республікою, після війни входила до ГДР і була поділена на кілька крайсів (районів), після падіння залізної завіси Фоґтландію як регіон відновили і внесли до складу Вільного Штату Саксонія, але Пляуен аж до 2008 року лишався сам по собі, і лише після цього став частиною і столицею регіону Фоґтландія.




7 жовтня 1989 року у Пляуені відбулася перша в ГДР масова антиурядова демонстрація, про що повідомляє меморіальна табличка:


Саме тут почалися пиздарики, що призвели кінець кінцем до падіння бетонних стін у Берліні та Мьодляройті. Пляуен 30 жовтня 1989 року:

Bundesarchiv, Bild 183-1989-1106-405 / Wikipedia

Утім, ГДР-івські люки все ще нагадують про історію:


Було:




Стало:




Місто ну ніхуя не туристичне, але вказівники тут дуже продумані і скрізь:




Чим ближче до центру міста, тим більше стає вказівників. Тут узагалі якась фантастика: на вказівниках пише, яким трамваєм треба їхати:


До речі про трамваї. Вони вузькоколійні:


Табло показує, що до найближчого трамваю ще далеко:


Трамвайна розв’язка:


Ви її уважно роздивилися? Так от, через пару хвилин абсолютно з усіх вулиць, які до цього були абсолютно порожніми, ніби на моє замовлення, починають їхати трамваї:




Так виглядає місце, де ще дві хвилини тому не було жодного трамваю:


Через ще хвилину вони роз’їжджаються, вулиці стають знову порожніми. А Капітан Очевидність попереджує — це трамвайні колії:


Іще одна дивина з публічного транспорту — рейсовий автобус з велосипедним причепом:


Квитки продаються у автоматах, інтерфейс якого має бути зацінений усіма любителями тачскріна:






Механічні автомати дозволяють зробити одну річ, яку ніколи не зможуть дозволити автомати на тачскріні: купити квиток у один клік.

Вокзал я зазвичай показую на початку, але цього разу буде в кінці:


Зазвичай, якщо у німецькому місті є понад один вокзал, то один називається головним (Hauptbahnhof, Hbf), а інший носить ім’я району міста, де він знаходиться, або вулиці якоїсь значною. Тут вокзалів два, але жоден з них не називається головним. Натомість, головний вокзал називається Верхнім (Oberer Bahnhof):


В цьому є сенс, адже топографічно цей вокзал знаходиться нагорі, а центр міста — внизу. Вгадайте, як називається другий вокзал у Пляуені?



На вокзалі чути дух олдскула:


Механічні табло все ще характерні для багатьох міст у Саксонії:


Звісно, тут є типовий тачскріновий автомат Дойче Бана, але місцева регіональна Фоґтландська залізниця зафігачила свій власний автомат, механічний:


Від дойчебанівського він відрізняється в першу чергу швидкою можливістю купити квиток на місцеві маршрути:


Олдскульному ретровокзалу абсолютно нічого не заважає юзати високі технології, а саме сонячні панелі на даху. Про це з гордістю інформує табло:

Goduweiten die Ptaschken verboten

Вокзал Зюдкройц, Берлін: