Гібралтар VІ: музеї на скелі

Печера Святого Михайла
Печера знаходиться на південній скелі, там немає нічого, крім краси:






Під час Другої світової тут була лікарня.


Замок, походить з 12 століття. Вежу, на якій зараз британській прапор, збудував у 14 столітті Абдул Хасан:


Тунелі з Другої світової:


Там є пару цікавих фоток з тих часів, а ще інструкція для мешканців:


Great Siege Tunnels (Тунелі великої облоги)
З 1779 до 1783 року французи та іспанці заблокували Гібралтар з моря та землі. Це було під час війни за незалежність США. Ніхуя не вийшло у них. Під час тієї війни гібралтарці прохуярили скелю наскрізь тонелем, і у вікнах з гармати пиздячили ворогів.

Тунелі вражають, раджу подивитися саме їх, якщо більше на інше нема часу:






Ля Лінєа:


Віконця, з яких зручно фігачити:






Ну вид звідси, звичайно:






У кінці тонелю зненацька — табличка польською:




Я навіть не знав, що генерал Шікорскі загинув саме тут. Конспірологи у Польщі пиздостраждають з приводу того, шо він нібито загинув не просто так, а його вбили британці в літаку. Я, власне, мешкав у Кракові в той час, коли історики вирішили ексгумувати його тіло з Вавеля, на що було отримано згоду в 2008 році. Всі газети пиздостраждали з цього приводу, але результати ексгумації були передбачуваними: немає слідів того, що генерала хтось убив.


P.S. Це був останній пост про Іспанію і Гібралтар.

Поїздка до Гібралтара: підсумок

3480 кілометрів надземним громадським транспортом, з них 3242 км — залізницею:


Байройт — Франкфурт —
Париж: вокзали та передмістя, метро
Портбоу: залізниця, місто
Барселона: Ґауді, місто, метро
Мадрид
Кордова
Алгесіра
Сеута: 1 2 3 4 5
Ла Лінєа
Гібралтар: кордон та летовище, транспорт та деталі, Europa point, Upper Rock, музеї на скелі
Малага — Берлін — Нюрнберґ — Байройт (маршрут в статистику не входить)

Цей маршрут було подолано: регіональним баварським потягом IRE, потягами ICE до Франкфурта і Парижа, нічним потягом Intercites des nuites, а потім — іспанською залізницею: потяги AVE, вокзали

Європа не така вже й маленька, як це здається на мапі. До речі, прямий маршрут «Лісабон—Перемишль» — 3500 км.

Наступна поїздка — в північні штати Німеччини (Гамбурґ, Бремен, Кіль, Гановер). Крім того, на свої фотозвіти ще чекає французька Лотарингія і Страсбурґ.

Кошенята Шрьодінґера

Експеримент з котом Шрьодінґера придумав, як не дивно, особисто Шрьодінґер, у своїй статті «Die gegenwärtige Situation in der Quantenmechanik» (існує її англійський переклад «The Present Situation in Quantum Mechanics»):
«
One can even set up quite ridiculous cases. A cat is penned up in a steel chamber, along with the following device (which must be secured against direct interference by the cat): in a Geiger counter there is a tiny bit of radioactive substance, so small, that perhaps in the course of the hour one of the atoms decays, but also, with equal probability, perhaps none; if it happens, the counter tube discharges and through a relay releases a hammer which shatters a small flask of hydrocyanic acid. If one has left this entire system to itself for an hour, one would say that the cat still lives if meanwhile no atom has decayed. The psi-function of the entire system would express this by having in it the living and dead cat (pardon the expression) mixed or smeared out in equal parts.

It is typical of these cases that an indeterminacy originally restricted to the atomic domain becomes transformed into macroscopic indeterminacy, which can then be resolved by direct observation. That prevents us from so naively accepting as valid a "blurred model" for representing reality. In itself it would not embody anything unclear or contradictory. There is a difference between a shaky or out-of-focus photograph and a snapshot of clouds and fog banks.
»

Насправді, абсолютно незрозуміло, чому Шрьодінґер придумав саме таку ілюстрацію? На його б місці я б запропонував інший експеримент:

Припустимо, ви йдете по вулиці і бачите незнайому жінку неземної краси. Якого кольору в неї труси? Цього ви ніколи не дізнаєтесь. Ви можете піти в магазин, де продаються жіночі труси і подивитися, яких вони бувають кольорів. Припустимо, труси бувають червоні, чорні та білі всі інші кольори гавно. Відтак, не маючи змоги провести вимірювання, ми маємо квантову невизначеність: труси цієї жінки одночасно є чорними, червоними та білими. До моменту, коли зроблено вимірювання (наприклад, жінка роздягнулася посеред вулиці).

Інший варіант: пропала людина. Нема з нею зв’язку три дні. Родичі починають шукати, але вже морально готові до того, що вона мертва. Чим довше її шукають, тим більша ймовірність, що її вже нема серед живих. Однак, доки її не знайшли живою чи мертвою, ця людина в думках родичів є одночасно і живою, і мертвою.

Як бачите, не потрібно придумувати ідіотських експериментів з котами, щоб проілюструвати принцип суперпозиції в реальному світі. Мені цікаво, однак, чому Шрьодінґер не пішов далі, й не поклав у камеру двох котів-близнюків? Тоді все значно цікавіше! Припустимо, там дві ампули з отрутою, і в кожній ампулі рівно стільки отрути, щоб убити одного кота. Тоді, після відкриття дверей камери можливі аж чотири варіанти:
а) обидва кота живі,,
б) обидва кота мертві,,
в) перший кіт живий, другий мертвий,,
г) перший кіт мертвий, другий живий.

Так от, блять, проблема квантової теорії багатьох частинок (чи то пак, властивість) — це те, що стани в і г рівноцінні! Я же написав, що коти — близнюки, і дізнатися, який з них хто — неможливо? Відтак, якщо вас запитають, живий перший кіт чи ні, ви в 50% не зможете відповісти на це питання навіть після відкриття камери. Якщо котів не двоє, а п’ятдесят, то ситуація стає, м’яко кажучи, ще більш складною.

Повертаючись, однак, із цих мисленнєвих експериментів до реальності — до мікросвіту, не слід забувати про принцип Паулі, нехай холєра покосить всіх його нащадків. Отож, блять, якщо в нас є два електрони, що знаходяться поруч, у них повинно відрізнятися щось, що розумні люди називають спіном. Тобто, для електронів варіанти а і б неприпустимі! Спін буває «догори» (+1/2) і «донизу» (–1/2). Відтак, якщо у нас є два електрони, то в одного з них спін «догори», а в іншого — «донизу». Неможливо дізнатися, в кого який. Принципово неможливо.