Гібралтар І: La Línea de la Concepción

Ля Лінєа де ля Консепсьйон або просто Ля Лінєа — шістдесятичотирьохтисячне з гаком містечко, що знаходиться десь у п’яти км від Алгесіри. Це містечко також межує із Гібралтаром, власне, цим воно і відоме:


Як ви бачите, єдиний можливий спосіб потрапити до Гібралтара по землі — це через Ля Лінєю. Єдиний спосіб потрапити до Гібралтара по землі громадським транспортом — це доїхати з Алгесіри або Малаги до Ля Лінєї. Подивимось, що тут є цікавого.

Власне, майже нічого. Автостанція виглядає дуже провінційно:




Виходиш з неї, і відразу бачиш скелю Гібралтара:


Прикордонний контроль (автомобільний та пішохідний) знаходиться через дорогу:


Туди ми ще встигнемо потрапити, а зараз подивимось на місто:


Тут багато «хрущовок», і всі вони побудовані на сваях:




Перший поверх завжди незаселений, і в старих будинках, і в нових:






Із туристичних атракцій — оборонні споруди. Бункер, наприклад:


Або розвалини форту Санта Барбара:




Власне, з цього форту почалася історія міста: після того, як Гібралтар відійшов британцям, іспанці побудували тут ряд фортифікацій з метою захиститися від можливого нападу британців. Систему фортифікацій збудовано в 30-х роках 18 століття й було названо «Гібралтарською лінією» (La Línea de Gibraltar). Власне, звідси походить нинішня назва міста.

However, блять, у 19 столітті в іспанців та британців з’явився спільний ворог — Наполеон. Хитродупі британці переконали іспанців, що фортецю треба випиляти, щоб Наполеон її не захопив, і тихо спокійно висадили її в повітря. Залишки ви бачили на фотках вище.

Іще в Ля Лінєї є пляж:


Припарковані кораблі, судячи з усього, просто маркують кордон між водами Іспанії та Гібралтара. Це звичайні торгові суди, не військові. Власне, кордон проходить просто по пляжу:


Не те, щоб вони зараз боялися нелегальної міграції, за парканом — летовище:


Всі, хто спробують перелізти паркан, будуть покусані:


Кордон і скеля:


Пасажирський термінал аж там: