Залізниця в Іспанії І: потяги AVE
Apr. 23rd, 2012 07:36 amВиявляється, є спеціальна директива Ради Європейської Унії, яка визначає, що таке швидка залізниця. Отже, коліями швидкого руху вважаються:
— новозбудовані навмисно для швидкого руху колії, розраховані на швидкості 250 км/год і більше,,
— модернізовані для швидкого руху старі колії, тут мінімальна швидкість 200 км/год.
Вимоги до потягів схожі:
— мінімальна швидкість 250 км/год на нових коліях, топова швидкість понад 300 км/год,,
— на модернізованих коліях цей потяг повинен їхати не менше від 200 км/год.
Швидкі потяги у Європі почали розробляти у першій же половині 20 століття. Зокрема, в 1903 році Siemens створив електричку, що розігналася до 200 км/год. Це було ще в часи, коли більшість локомотивів були паровими. Однак, перша лінія швидкісного руху з’явилася аж у 1964 році в Японії. Потяг «Токайдо Сінсансен» херачив від Токіа до Осаки зі швидкістю 210 км/год. Нині на цій лінії потяги їздять зі швидкістю 300 км/год.
Відразу після японців лінії швидкого руху почали будуватися і в Європі. Нині мапа швидкої залізниці у Європі виглядає так (порівняйте з Азією):

© Bernese media & BIL / Wikipedia
Це швидкості, з якими потяги їздять, проектні швидкості на лініях можуть бути більші. Як бачите, найбільш швидкі лінії знаходяться у Франції та Іспанії, там потяги можуть розганятися до 320 км/год. У Франції найдовша така лінія — це LGV Est від Меца до Парижа, її планують подовжити до Страсбурґа. Саме цією лінією пиздує потяг ICE «Франкфурт—Париж».
У Іспанії по цій лінії їздить потяг AVE «Барселона—Мадрид», із однією зупинкою в Сараґосі. Тут він досягає максимальної для нього швидкості — 310 км/год. Цим потягом я і попиздував до Мадрида.
Потяг, який я їхав, виглядав як Siemens-івський ICE 3 (він же Siemens Velaro). Ну, тобто це він і був:



В потязі було знайоме зіменсівське табло:
І знайомі дірочки для навушників у кріслах:

Тіки у Німеччині ти маєш юзати свої власні навушники, а тут їх роздають всім охочим. В Україні, на жаль, в таких випадках лишається тіки молитися, що телевізор знову зламається, і в мозок не будуть впорскувати чергову ін’єкцію калу.
Від Мадрида до Кордови я їхав іншим потягом:


Чесно кажучи, чи не вперше в житті був у вагоні-кав’ярні:

Це, як ви бачите, клон французького TGV, збудований Alstrom-ом. Є також потяги Talgo та Bombardier:

Цікаво також, що у іспанців немає «першого» і «другого» класу. Клас, яким я їхав, називається «турист» (turista):

Це типу «бізнес-клас», чи шось таке:
Історична довідка
AVE іспанською означає «пташка», про що й натякає логотип:

However, блять, це абревіатура від Alta Velocidad Española, що можна перекласти як «іспанський високошвидкісний» (потяг). Іспанія — унітарна країна, тому всі лінії високої швидкості проходять через Мадрид:

Ці лінії збудовано з нуля, а тому вони відпочатку розраховані на швидкості понад 250 км/год. Зокрема, лінію «Барселона—Сараґоса—Мадрид» завершено нещодавно, у 2008 році, й вона розрахована на 350 км/год. Однак, з економічних причин (вартість ремонту) потяги їздять тут з максимальною швидкість 310 км/год. 620 кілометрів між Мадридом і Барселоною потяг долає за 3 години (за 2 години 40 хвилин, якщо їхати без зупинок). До появи цієї лінії між Мадридом і Барселоною курсувало 970 літаків на тиждень, цей маршрут був найбільш завантаженим у світі.
Цю лінію зараз подовжують до французького Періньяна і з’єднують з лініями для TGV. Я писав, що у іспанців їбічеської ширини колія? Це не стосується нових ліній для AVE, у них ширина стандартноєвропейська, що полегшує інтеґрацію з лініями швидкого руху у Франції, але одночасно унеможливлює використання потягів AVE на звичайних коліях.

Хоча іспанці якось це вирішили. Я вже показував вам подвійні колії, а ще в деяких потягах колеса якось самі змінюють ширину. Власне, перша швидкісна лінія «Мадрид—Малаґа» була гібридною: ділянка «Мадрид—Кордова» мала стандартноєвропейську ширину 1.4 метра, а далі потяг їхав по «іберійській» колії 1.6 метра.
У 2007 році побудували лінію «Кордова—Малаґа», тепер якщо вам треба доїхати від Барселони до Малаґи (відстань — 1000 км), то треба їхати від Барселони до Мадрида, а з Мадрида до Малаґи. Це 1160 км, але їхати швидше.
А тепер трохи краєвидів:
AVE «Барселона——Сараґоса—Мадрид»
AVE «Мадрид—Кордова—Малаґа»
— новозбудовані навмисно для швидкого руху колії, розраховані на швидкості 250 км/год і більше,,
— модернізовані для швидкого руху старі колії, тут мінімальна швидкість 200 км/год.
Вимоги до потягів схожі:
— мінімальна швидкість 250 км/год на нових коліях, топова швидкість понад 300 км/год,,
— на модернізованих коліях цей потяг повинен їхати не менше від 200 км/год.
Швидкі потяги у Європі почали розробляти у першій же половині 20 століття. Зокрема, в 1903 році Siemens створив електричку, що розігналася до 200 км/год. Це було ще в часи, коли більшість локомотивів були паровими. Однак, перша лінія швидкісного руху з’явилася аж у 1964 році в Японії. Потяг «Токайдо Сінсансен» херачив від Токіа до Осаки зі швидкістю 210 км/год. Нині на цій лінії потяги їздять зі швидкістю 300 км/год.
Відразу після японців лінії швидкого руху почали будуватися і в Європі. Нині мапа швидкої залізниці у Європі виглядає так (порівняйте з Азією):

© Bernese media & BIL / Wikipedia
Це швидкості, з якими потяги їздять, проектні швидкості на лініях можуть бути більші. Як бачите, найбільш швидкі лінії знаходяться у Франції та Іспанії, там потяги можуть розганятися до 320 км/год. У Франції найдовша така лінія — це LGV Est від Меца до Парижа, її планують подовжити до Страсбурґа. Саме цією лінією пиздує потяг ICE «Франкфурт—Париж».
У Іспанії по цій лінії їздить потяг AVE «Барселона—Мадрид», із однією зупинкою в Сараґосі. Тут він досягає максимальної для нього швидкості — 310 км/год. Цим потягом я і попиздував до Мадрида.
Потяг, який я їхав, виглядав як Siemens-івський ICE 3 (він же Siemens Velaro). Ну, тобто це він і був:



В потязі було знайоме зіменсівське табло:

І знайомі дірочки для навушників у кріслах:

Тіки у Німеччині ти маєш юзати свої власні навушники, а тут їх роздають всім охочим. В Україні, на жаль, в таких випадках лишається тіки молитися, що телевізор знову зламається, і в мозок не будуть впорскувати чергову ін’єкцію калу.
Від Мадрида до Кордови я їхав іншим потягом:


Чесно кажучи, чи не вперше в житті був у вагоні-кав’ярні:

Це, як ви бачите, клон французького TGV, збудований Alstrom-ом. Є також потяги Talgo та Bombardier:

Цікаво також, що у іспанців немає «першого» і «другого» класу. Клас, яким я їхав, називається «турист» (turista):

Це типу «бізнес-клас», чи шось таке:

Історична довідка
AVE іспанською означає «пташка», про що й натякає логотип:

However, блять, це абревіатура від Alta Velocidad Española, що можна перекласти як «іспанський високошвидкісний» (потяг). Іспанія — унітарна країна, тому всі лінії високої швидкості проходять через Мадрид:

Ці лінії збудовано з нуля, а тому вони відпочатку розраховані на швидкості понад 250 км/год. Зокрема, лінію «Барселона—Сараґоса—Мадрид» завершено нещодавно, у 2008 році, й вона розрахована на 350 км/год. Однак, з економічних причин (вартість ремонту) потяги їздять тут з максимальною швидкість 310 км/год. 620 кілометрів між Мадридом і Барселоною потяг долає за 3 години (за 2 години 40 хвилин, якщо їхати без зупинок). До появи цієї лінії між Мадридом і Барселоною курсувало 970 літаків на тиждень, цей маршрут був найбільш завантаженим у світі.
Цю лінію зараз подовжують до французького Періньяна і з’єднують з лініями для TGV. Я писав, що у іспанців їбічеської ширини колія? Це не стосується нових ліній для AVE, у них ширина стандартноєвропейська, що полегшує інтеґрацію з лініями швидкого руху у Франції, але одночасно унеможливлює використання потягів AVE на звичайних коліях.

Хоча іспанці якось це вирішили. Я вже показував вам подвійні колії, а ще в деяких потягах колеса якось самі змінюють ширину. Власне, перша швидкісна лінія «Мадрид—Малаґа» була гібридною: ділянка «Мадрид—Кордова» мала стандартноєвропейську ширину 1.4 метра, а далі потяг їхав по «іберійській» колії 1.6 метра.
У 2007 році побудували лінію «Кордова—Малаґа», тепер якщо вам треба доїхати від Барселони до Малаґи (відстань — 1000 км), то треба їхати від Барселони до Мадрида, а з Мадрида до Малаґи. Це 1160 км, але їхати швидше.
А тепер трохи краєвидів:
AVE «Барселона——Сараґоса—Мадрид»
AVE «Мадрид—Кордова—Малаґа»