Тисячі людей роблять доповіді: на семінарах, конференціях, воркшопах. Люди викладають лекції, захищають курсові й дисери, проекти. У нас в групі всі кандидати на роботу обов’язково мають зробити доповідь з того, чим вони займалися раніше. While доповіді ці різняться, мета у них одна — ефективно і швидко передати знання від доповідача до авдиторії. І з цим є у багатьох великі проблеми. Отже, в цьому пості спробую дати певні поради, на підставі власного досвіду.
ЧасДотримуйтеся відведеного часу. Ні, не так:
Дотримуйтеся часу, БЛЯДЬ!! Це проблема ну не усіх, а багатьох доповідачів: невміння розповісти свою доповідь за відведений час. Звичайно, якщо ви нобелівський лавреат, і вас запросили спеціально зробити лекцію в університеті, вам пробачать перевищення часу на 10 хвилин. Перевищення часу більше, ніж на 10 хвилин, пробачають лише
Фіделю Кастро.
Категорично не можна перевищувати час на конференціях: доповіді тривають зранку до вечора, у них щільний графік. Якщо ви хочете, щоб люди запам’ятали вашу доповідь, не забирайте у них обід і перерви на каву.
Не можна перевищувати час під час захистів чи співбесід: люди, які вас оцінюватимуть, зазвичай мають інші плани після вашої доповіді. В когось може бути лекція, або наступний захист чи співбесіда, або ще щось. Те, що ви не цінуєте час інших, навряд чи додасть плюсів у очах тих, хто вас оцінюватиме.
Менш суворі вимоги до часу на доповідях, які не мають такого офіційного статусу — це коли вас запросили зробити лекцію або виступити на семінарі, і подібне. Але і тут зловживати не варто: ви повинні бути готові пропустити частину лекції, якщо вам ввічливо нагадають, що у вас 10 хвилин.
Є просте правило, що дозволяє дотримуватися часу: 1 хвилина — 1 слайд презентації. Якщо доповідь коротка (5–15 хвилин), ця вимога має бути жорсткою. Якщо понад 15 хвилин — можна додати трохи більше слайдів (наприклад, 35 для 30-хвилинної доповіді), але тоді будьте готові, що часу у вас може не вистачити.
І останнє: вам кажуть, що лишилося 5 хвилин, а ви бачите, що ніхуя не встигаєте. Тут треба зібратися, і прискоритися, виділити головні слайди, а другорядні пропустити. Показати 4 слайди, і перейти до висновків.
ПрезентаціяЧорний текст, білий фон. Люди, що займаються астрофізикою, чомусь юзають чорний фон, білий текст. Неважливо, головне — це великі літери (25pt і більше) та контрасність. Можна юзати інший однорідний фон.
Чого не треба робити:
— використовувати всі кольори веселки. По-перше, очі болять. По-друге, виділили ви якусь хуйню червоним кольором, і вся увага спрямовується на неї. Це точно головне місце в слайді? Точно-точно? Тоді поверніть чорний колір і виділіть її напівжирним,,
— зловживати форматуванням. Пам’ятайте ще раз, що очі спершу читають те, що виділене жирним, потім все інше. Ви точно-точно вважаєте, що це речення треба виділити?
— анімацію. Найкращий формат файлу презентації — це pdf.
Щодо кількості тексту я
не погоджуюся з thepiktor-ом: тексту може бути стільки, скільки доповідачу до вподоби, головне, щоб його можна було прочитати з далекої відстані. Скільки влізає 24 шрифтом — стільки хай і буде. Дехто з авдиторії буде читати багато літер, а дехто ні, дехто буде лише слухати. Слід згадати, що якщо це лекція, слухачам буде цікаво передивитися презентацію після неї вдома, і тут зайвий текст буде тільки на місці. Презентація — це лише доповнення до доповіді, і тут головне, щоб на екрані знаходилось саме те, що хоче проілюструвати доповідач.
Дехто на презентації не пише тексту взагалі, лише графіки та інші малюнки. В кожного свій стиль, тут я поради давати не буду.
Структура доповідіЗазвичай доповідь у людей складається із вступу, змісту, основної частини та висновків. Вступ повинен бути для того, щоб авдиторія зрозуміла, про що ця доповідь: назва дуже рідко це пояснює. Висновки потрібні, щоб ті, хто проспав всю доповідь, могли зрозуміти, про що вона була. Це особливо важливо, якщо той, хто проспав, має прийняти важливе рішення щодо вас :) Основна частина — ну, ясно. А от зміст — суперечлива штука. Я вважаю наявність змісту в доповіді витратою часу, якщо вона триватиме менше від 15 хвилин. Тут кожен слайд має цінність, кожна хвилина дорога, а на зміст і його безглузде повторення іде цінна хвилина. Або дві.
Інша річ, коли доповідь триває довго (скажімо, від 20 хвилин). Тоді зміст дозволяє слухачу прийняти рішення, які частини доповіді цікаві для нього, а які ні. І під час нецікавої частини непомітно звалити, напрклад. Або заснути. В цьому випадку змісту варто присвятити 2 хвилин і в двох словах розповісти, що саме ви будете казати у кожній частині доповіді.
Acknowledgements. Цей слайд, який іде після висновків, але перед «thank you», можна вставити лише, якщо на це дозволяє час. Там люди зазвичай дякують своїм колегам, колабораторам, спонсорам, коханкам (-цям) і коту. Заразом, цей слайд використовується для понтів (або «маркетингу», якщо хочете), типу показати, яка велика у вас колаборація, і з якими серйозними людьми ви працюєте. Хто із авдиторії, хто не знає вас, але знає когось із ваших співпрацівників (або боса) може потім привітатися з вами, і стати вашим новим контактом.
Thank you for your attention. Це останній слайд презентації, який не можна не використати для пропаганди або просто підняття настрою авдиторії. Наприклад, вставити туди фотку з вашого міста (країни), комікс з xkcd
та голу жопу.
ВступМетою вступу є за 5 хвилин ознайомити авдиторію, що не тямить у вашій темі, з тим, на розуміння чого ви витратили останні 20 років вашого життя. Ну, це якщо доповідь триває 15 хвилин. Якщо на доповідь дається 10 хвилин, вступ не повинен перевищувати 3-х. І при цьому бути змістовним.
Задача непосильна, здавалося б. Поставте себе на місце вашого слухача. Середньостатистичного. Ви не повинні, роблячи доповідь перед фахівцями з фізики твердого тіла, розповідати, що таке феромагнетизм. Вони це читали у підручниках приблизно у той час, коли сперматозоїд з члена вашого тата впевнено рухався у напрямку яйцеклітини. Ви також не повинні розповідати
Петеру Ґрюнберґу, що таке ефект гігантського магнетоопору. Ну, тобто він-то вас вислухає з посмішкою на обличчі, але людям не подобається, коли їх час витрачають на розжовування елементарних речей.
Разом з тим, якщо ви будете розповідати про останні успіхи експерименту
ALICE авдиторії, що складається із біофізиків чи фізиків твердого тіла, вам варто витратити час на пояснення очевидних для вас речей, і зовсім неочевидних для колег із інших галузей. В цьому випадку варто розповісти про те, що робить даний детектор, яка мета експерименту, вступ до стандартної моделі теж може бути незайвим.
ДоповідьНу от ми і дійшли до головного — до доповіді. Чому одних доповідачів слухати цікаво, а на інших засинаєш, навіть якщо орієнтуєшся в темі? Тут я не можу сказати однозначно. Допомогти безумовно має враховування інтересів авдиторії, наприклад, тематика конференції. Мені доводиться робити доповіді для різної авдиторії, часто це можуть бути айтішники-адміни кластерів, та науковці, яких об’єднує те, що вони теж шось рахують. В цьому випадку я обов’язково зупиняюсь на технічних аспектах софту, на паралелізації та оптимізації коду. Коли я ту саму доповідь роблю для фізиків, то їм насрати на код і обчислення, для них я розповідаю лише про фізику, побіжно згадуючи методи обчислень. У доповіді для фахівців з міжатомних потенціалів я докладно розповім про потенціал, що юзав. А на конференції з механіки — тільки про пораховані механічні властивості й ні слова про потенціали.
Отака хуйня, малята.